Лозовик Луїс
ЛОЗОВИ́К Луїс (10(22). 12. 1892, с. Людвинівка Київ. пов. Київ. губ., нині Макарів. р-ну Київ. обл. — 09. 09. 1973, м. Саут-Орандж, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець, графік, мистецтвознавець. 1-а премія Міжнар. виставки естампа в Клівленді (1930). Навч. у Київ. худож. школі (1904–06). Виїхав до США, де навч. у Нац. академії малюнка (Нью-Йорк, 1912–15; викл. Л. Кролл), закін. істор.-філол. факультет Огай. університету (1918). Після служби в армії у мед. корпусі восени 1920 вирушив до Європи. Жив у Парижі, вивчав франц. мову в Сорбонні. На поч. 1922 переїхав до Берліна, де приєднався до авангардист. «Листопадової групи». Товаришував із Л. Лисицьким. 1923 приїхав до Росії для ознайомлення з рад. мистецтвом, захопився конструктивізмом. Зустрічався із Н. Альтманом, К. Малевичем, В. Татліним, Д. Штеренбергом. 1924 повернувся до США, співпрацював із ж. «Nation», «New Masses», «Revue», «Arts», «Theatre arts monthly». Автор монографії «Modern russian art» («Сучасне російське мистецтво», Нью-Йорк, 1925), кн. мемуарів «Survivor from a dead age» («Врятований від мертвого віку», Вашинґтон; Лондон, 1997), статей з питань мистецтва в європ. виданнях. Читав лекції з історії мистецтва. Відвідав 1927 СРСР. Співорганізатор Клубу Дж. Ріда (Нью-Йорк, 1929). Від 1944 жив у м. Саут-Орандж. Член Нац. академії дизайну (Нью-Йорк, 1972). Учасник закордон. худож. виставок від 1920-х рр. Персон. — у Берліні (1922–23), Нью-Йорку (1926, 1961, 1972), Москві, Парижі (обидві — 1928), посмертні — в Саут-Оранджі (1973), Нью-Йорку (1980, 1986), Вашинґтоні (1982–83). Сформов. у 1920-і рр. стиль Л. відзначався декоративністю, контрастом кольорів та ліній, грою обʼємів. Створив рисунки і літографії, присвяч. амер. індустрії (види пром. міст, будов, заводів, портів). Деякі роботи зберігаються у Смітсонів. музеї амер. мистецтва і Б-ці Конгресу у Вашинґтоні, Музеї сучас. мистецтва у Нью-Йорку, Бостон. і Філадельф. музеях мистецтв, Музеї нового зх. мистецтва у Москві, музеях Європи.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія «Міста» (1920-і рр.); цикл «Машинні орнаменти» (1922–27); живопис — «Піттсбурґ» (1923), «Клівленд», «Детройт» (обидва — 1927); ескізи декорацій до вистави «Газ» Ґ. Кайзера (Театр Ґудмана у м. Чикаґо, 1926); літографії — «Висока напруга» (1928), «Танки», «Гудзонський міст» (обидві — 1929), «Фабричний канал», «Міська геометрія», «Автопортрет» (усі — 1930), «Нижній Мангеттен» (1936), «Чорний метелик» (1949), «Похмурі небеса» (1956), «Інтер’єр» (1973).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
