ЛОЗОВО́Й Віктор Олексі­йович (12. 12. 1938, Харків) — філософ, соціолог. Доктор філософських наук (1992), професор (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Харків. університет (1966). Від­тоді працював у Харків. політех. ін­ституті: 1977–85 — наук. кер. соціол. лаб., водночас 1979–85 — завідувач кафедри етики, естетики та наук. атеїзму; від 1985 — у Нац. юрид. університеті (Харків): від 1990 — завідувач кафедри культурології; за сумісництвом 1993–96 — проректор з наук.-метод. роботи, 1996–98 — зав., 1998–2006 — професор кафедри соціології Харків. гуманітар. ін­ституту «Нар. укр. академія». Наукові дослідже­н­ня: філос., соціол. і етичні аспекти усві­домленого самороз­витку та саморуйнації особистості, про­блеми профес. етики юриста. Роз­робив філос.-соціол. концепцію самовихова­н­ня особистості, фундам. положе­н­ням якої є діяльнісно-забезпечувал. та цін­нісна природа самовихова­н­ня. Брав участь в укла­дан­ні словників «Художня культура» (1996), «Политологический словарь» (1997), «Морфологія культури», «Глос­сарий современ­ного образования» (обидва — 2007), «Історія української культури: словник термінів і персоналій» (2013); навч. посібників «Основи художньої культури» (1997, ч. 1; 1999, ч. 2), «Курс лекций по социологии образования» (2003; усі — Харків), «Етика» (К., 2002; 2007), «Естетика» (К., 2003; 2007); під­ручників «Українська та зарубіжна культура» (2005; 2008), «Юридична деонтологія» (2006), «Філософія. Логіка. Етика. Естетика» (2009), «Історія української культури» (2013; усі — Харків).