Лой Микола Павлович
ЛОЙ Микола Павлович (16. 02. 1925, колонія Молочанськ, нині місто Токмац. р-ну Запоріз. обл. — 06. 05. 2004, м. Слов’янськ-на-Кубані Краснодар. краю, РФ) — живописець, графік. Народний художник РФ (2003). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1955). Відтоді працював у Харків. відділ. Худож. фонду УРСР. У 1960-х рр. виїхав до РФ. У Норильську створив студію образотвор. мистецтва; засн. і дир. дит. худож. школи; голова групи профес. художників. Учасник зонал., всесоюз. мистецьких виставок від 1956. Персон. — у Красноярську (РФ, 1964), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1972). Створював переважно пейзажі у реаліст. стилі. Окремі полотна зберігаються в Норил. худож. галереї, Слов’ян. істор.-краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Дорога в тундру» (1962), «Початок осені» (1984), «Лютий у Заполяр’ї» (1985), «Натюрморт із кавунами» (1994), «Заполяр’я», «Хмарний горизонт» (обидва — 2000); живопис — «Новий цех» (1969), «Норильська тундра», «Арктичний рейс» (обидва — 1974), «На дальніх рубежах» (1975), «Діксон. Пірс», «Весна. Повінь» (обидва — 1984), «Козача гора», «Талханський ліс», «Тянь-Шань», «Таймирська тайга», «Море Лаптєвих», «Північні рубежі», «На острові Преображення» (усі — 1990-і рр.).
Рекомендована література
- Лой Н. П. Голубая пурга. Заполярье: Альбом репродукций. Ленинград, 1972.