Лойцкер Юхим Борисович

ЛО́ЙЦКЕР Юхим Борисович (справж. — Хаїм Беркович; 08(20). 03. 1898, м. Канів Київ. губ., нині Черкас. обл. — 01. 02. 1970, Київ) — літературознавець, мовознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1937). Народився у родині ремісника. Закін. місц. 4-класне училище. Після завершення двомісяч. навч. курсів у Харкові, 5 р. викладав у Каневі євр. літературу та мову їдиш, а також заснував дит. будинок для сиріт, чиї батьки загинули під час воєн. дій 1918–20 в Україні. Від 1925 вчителював у євр. школах м. Богуслав (нині Київ. обл.), де брав активну участь в організації будинку для євр. підлітків. Писав вірші, дебютував 1925 у моск. молодіж. ж. «דלאווגנוי» («Поросток»). Великий вплив на його поет. творчість того часу мав євр. поет Д. Гофштейн. Закін. євр. літ.-лінгвіст. відділ. пед. факультету 2-го Моск. університету (1930). Вже в Університеті почав займатися наук.-метод. роботою під керівництвом проф. А. Зарецького — переробляли теорію і практику мови їдиш, відповідно й порядок у євр. орфографії, написанні слів, розроб­ляли термінологію. Багато публікувався в євр. пресі, зокрема у ж. «גנודליבנטאר» («Радянська освіта»), «ךארקש עשידיי יד» («Єврейська мова»; обидва — Київ). Навч. в аспірантурі при Інституті євр. пролетар. культури АН УРСР (1930–33), від 1933 — науковий співробітник Інституту, а потім Кабінету євр. мови, лі-ри та фольклору при АН УРСР (Київ): 1944–49 — завідувач відділу літературознавства і вчений секр. Спільно з різними авторами підготував низку підручників і навч. посібників для серед. школи з євр. мови та літ-ри, зокрема разом з А. Зарецьким видав «עיפארגאפרא ןוא קיטאמארג» («Граматика й правопис для 3-го класу», К., 1939). Один із авторів євр.-укр. та рос.-євр. ґрунт. словників; брав активну участь у складанні підручників для учнів труд. шкіл та ВНЗів. Співукладач хрестоматії для початк. шкіл «ןבעל םעיינ םוצ» («До нового життя», Москва; Х.; Мінськ, 1930). Досліджував мову та стиль творів Д. Гофштейна, Д. Бергельсона, П. Маркіша. Виступав і як літ. критик. Серед його публікацій роботи про твори Шолом-Алейхема, О. Шварцмана, І. Кіпніса та ін. У вид. «טנארפכארפש ןפא» («На мовному фронті», К.; Х., 1937–40) вміщено 4 збірники, підготовлених Л., М. Шапіро та ін. співроб. Кабінету. 5 березня 1949 заарешт., за звинуваченням у антирад. діяльності та шпигунстві засудж. до 15-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у режим. спецтаборі «Степ­лаг» (Караґандин. обл., Казахстан). Справу Л. переглянуто, 6 жовтня 1954 його звільнено. Реабіліт. 1955. Після звільнення повернувся до твор. роботи, друкувався у пресі, зокрема ж. «דנאלמייה שיטעוואס» («Радянська батьківщина»). Написав літ. дослідж. про творчість багатьох євр. письменників, коментарі до окремих томів зібр. творів Шолом-Алейхема російською мовою, де Л. виступив як автор приміток і перекладач («Шолом-Алейхем. Собрание сочинений: В 6 т.», пер. с евр., Москва, 1971–74). Один з укладачів «Русско-еврейского (идиш) словаря» (Мос­ква, 1984; 1989), для якого підготував літери Г–И.

Завантажити статтю