Лола Михайло Іванович

ЛО́ЛА Михайло Іванович (20. 11. 1896, станиця Староджереліївська, нині Краснодар. краю, РФ — 18. 02. 1986, Вільнюс) — економіст. Доктор економічних наук (1964). Заслужений діяч науки Ли­тов. РСР. Державні нагороди СРСР. Навч. у Слов’ян. вищому училищі, Майкоп. учител. семінарії (обидва — Росія). Учителював. 1919 вступив до більшов. партії. Дебютував як укр. літератор-початківець. Від 1926 — зав. Кубан. робітн. ф-ту, що мав велике укр. відділ.; 1928 екстерном закін. Кубан. пед. інститут (обидва — Краснодар), який 1930 деякий час очолював за рекомендацією Н. Крупської. Згодом — голова Слов’ян. райкому РКП(б), ред. ж. «Новим шляхом» і зб. «Ве­ликим колективом» (обидва — Краснодар). Від 1932 — доцент Ростов. пед. інституту (РФ) і зав. сектору крайового рай. відділу нар. освіти; від 1935 — директор індустр. радгоспу-комбінату (Кра­снодар. край). Заарешт. і засудж. до розстрілу, однак незабаром звільнений і 1939 признач. дир. спирт. радгоспу-ком­бінату (Молотов., нині Перм. обл., РФ). Від 1943 — голова Молотов. облвиконкому та дир. і завідувач кафедри політекономії Молотов. с.-г. інституту; від 1951 — завідувач кафедри політекономії Вільнюс. університету. Також викладав у ВПШ при ЦК КП Литви. Автор низки публікацій про переваги соціаліс­тичного способу господарювання.

Рекомендована література

1. Федоров С. Казачество по-со­ветски (рец.) // Вольное казачество. Прага, 1928. № 16;
   Google Scholar Internet
2. Лола М. В. По стра­ницам «Воспоминаний» директора Кубанского рабфака и Краснодарского пединститута М. И. Лолы // Культур. жизнь Юга России. 2013. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю