Ломинадзе Джумбер Георгійович

ЛОМИНА́ДЗЕ Джумбер Георгійович (20. 09. 1930, м. Тифліс, нині Тбілісі — 20. 01. 2014, там само) — грузинський фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1982), академік НАН Грузії (1988). Державна премія Грузії у галузі н. і т. (2002). Орден В. Ґорґасалі 3-го ступеня (2000). Навч. у Тбіліс. університеті (1949–51), закін. Моск. університет (1955). Труд. діяльність розпочав у ядер. центрі Челябінськ-70 (м. Снєжинськ Челябін. обл., РФ), де займався удосконаленням компонентів ядер. зброї. 1964 під керівництвом К. Степанова з Харків. фіз.-тех. інституту АН УРСР захистив канд. дис. Цей харків. основоположник теорії плазми став «науковим батьком» Л., у подальшому вони співпрацювали над низкою спіл. тем. 1958–74 — в Інституті фізики АН Груз. РСР (Тбілісі); 1974–82 — заступник гол. вченого секр. Президії АН Груз. РСР; 1979–92 — керівник департаменту теор. астрофізики, 2000–06 — голо­ва Центру плазм. астрофізики, 1992–2000 — директор Абастуман. астрофіз. обсерваторії НАН Грузії; водночас 1997–2003 — голова Центр. вибор. комісії Грузії; 2003–06 — голова Груз. косміч. агенства; 2006–14 — нач. Центру косміч. дослідж. Інституту геофізики НАН Грузії (Тбілісі). Від 1982 — академік-секр. Відділ. математики і фізики НАН Грузії. Основні напрями наук. досліджень: фізика плазми та проблема керованих термоядер. реакцій; механізми ви­промінювання пульсарів; акреації явищ у системах чорна діра. Організатор широкомасштаб. наук. співробітництва з провід. астрофіз. і плазм. лабораторіями світу, яке призвело до виникнення сильної груз. школи плазм. астрофізики. Тривалий час Л. співпра­цював й з ін. вченими Харків. фіз.-тех. інституту НАНУ, зокрема О. Лаврентьєвим (також були й однокурсниками), О. Бакаєм, Ю. Ранюком, В. Кутовим, І. Оніщенком, В. Сизоненком, А. Киценком, В. Шевченком, М. Савченком.

Рекомендована література

1. Михайловский А. Б. Джумбер Ломинадзе: ученый, организатор науки и создатель творческого климата. Тбилиси, 2010.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю