ЛО́НСЬКИЙ Генріх Пилипович (бл. 1850 — поч. 1911) — архітектор. Мав австр. під­данство. Використову­вав форми неоренесансу, необароко, неоготики та ін. інтер­претації архітектури минулих років. Творчу роботу роз­почав у Бес­сарабії. Від 1878 — в Одесі. Разом з О. Бернардац­ці в Одесі здійснював на­гляд за будівництвом залізнич. вокзалу (1880–84; зруйн. під час 2-ї світової вій­ни), реформат. церкви на вул. Херсонська (нині Пастера, 1892; обидві споруди спроектував В. Шретер) та Нової біржі (1894–95, проект О. Бернардац­ці та В. Прохаска; нині філармонія). Серед реаліз. проектів Л. — залізнич. вокзал (кін. 1870-х рр., керував будівництвом О. Бернардац­ці), Благородне зі­бра­н­ня (1888), Бес­сараб. училище виноробства (1895; усі не збереглися), будинок В. Херца (1903; нині Нац. музей образотвор. мистецтва Молдови), пере­будова 1-ї чол. гімназії (1886–1903; у 1977 будівля за­знала руйнувань під час землетрусу, згодом значно пере­будована; нині Нац. музей історії й археології Молдови) у Кишиневі; будинки М. Короне на вул. Канатна, № 7 (спів­автор і кер. будівництва М. Лінецький) та Ливанського на вул. Канатна, № 28 (обидва — поч. 1900-х рр.), рекон­струкція та пере­планува­н­ня будинку на вул. Р. Кондратенка (нині І. Буніна), № 1 (1905; Л. був його власником і мешкав у ньому). Був актив. чл. Австро-Угор. благодій. товариства в Одесі. На поч. 20 ст. очолював архіт. від­діл Одес. від­діл. Рос. тех. товариства.