Лопатинський Ярослав Йосипович
ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Ярослав Йосипович (19. 08. 1871, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. — 14. 01. 1936, с. Гологірки, нині Золочів. р-ну Львів. обл.) — композитор, лікар. Учасник 1-ї світової війни. У Львові навч. у Д. Вінцковського та Л. Саєвич. Закін. мед. факультет Віден. університету (1898), де був чл. муз. гуртка укр. студент. товариства «Січ», «Німецько-австрійського союзу» (видавництво якого опублікувало низку творів Л.). Перебуваючи у Відні, брав уроки композиції у С. Майкапара. Від 1898 працював лікарем у селах Поморяни (нині смт Золочів. р-ну) та Гологорах. 1905 разом із Я. Ярославенком ініціював створення видавництва «Торбан» при Союзі любителів музики у Львові. Від 1913 — чл. Укр. лікар. товариства. Під час 1-ї світової війни працював військ. лікарем. 1915 разом зі шпиталем евакуйов. до Києва. 1921 заарешт., після звільнення 1922 — лікар у клініці Укр. Червоного хреста. Від 1923 мешкав і працював у Гологорах. У репертуарі — опери, оперети, муз. комедія, камерно-інструм. твори, солоспіви та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Еней на мандрівці» (1911, лібрето М. Курцеби за поемою І. Котляревського), «Оксана» (1914, незакінчена, текст втрачено під час 1-ї світової війни), «Казка скель» (1926, власне лібрето), дит. опера «Зірка щастя» (1920-і рр., незавершена); оперета «Склянка води» (1911, за Е. Скрібом); хор «Вставай, Україно!» (1905, сл. С. Яричевського); солоспіви — «Давня весна» (1887, сл. Лесі Українки), «Сон» (1904, сл. О. Маковея), «Хмари» (1906, сл. М. Вороного), «Як почуєш вночі» (1910, сл. І. Франка), «На вгороді коло броду» (сл. Т. Шевченка); для фортепіано — 6 зб. «Українські танці» (1905–13).
Рекомендована література
- Луканюк Б. До 100-річчя композитора // Музика. 1971. № 5;
- Ватащук Л. Родом з Волині // Там само. 1990. № 3;
- Азарова А., Булат Т. Солоспіви // Історія укр. музики. Т. 2. К., 2009;
- Пундій.
Завантажити статтю
Людина 
