Лопач Микола Павлович

ЛОПА́Ч Микола Па­влович (13. 01. 1922, с. Руда, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 23. 05. 1987, м. Біла Церква Київ. обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. військ. училище (1942), Вищу офіцер. школу (1947), Бакин. ін­ститут патенто­знавства. Від­значився у вересні 1943 як командир артилер. батереї 383-го стрілец. полку 121-ї дивізії під час форсува­н­ня Дні­пра побл. с. Глібівка (нині Вишгород. р-ну Київ. обл.). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1972 — під­полковник запасу. Мешкав у Баку, працював нач. від­ділу в Упр. бавовно­очищув. промисловості при РМ Азербайджан. РСР; від 1984 — у Білій Церкві.

Завантажити статтю