Лосєв Сергій Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ЛО́СЄВ Сергій Дмитрович (18. 02. 1939, Київ — 25. 07. 2004, м. Мюнхен, Німеччина) — кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член НСКінУ (1983). Закін. Київ. технол. інститут легкої промисловості (1961), Київ. інститут театр. мистецтва (1970). Працював у Києві: 1970–72 — реж. Творчо-вироб. об’єдн. кіностудії «Центрнаукфільм»; 1972–2000 — Нац. кінематеки України. На поч. 2000-х рр. виїхав до Німеччини. Зняв і поставив стрічки: «Роман А. Головка “Бур’ян”» (1973), «Медова квітка» (1974), «Енергетика 2000 року» (1975), «Ручний м’яч» (1976; срібна медаль 6-го Вкф спорт. фільмів, Мінськ, 1976), «Альпінізм — моя професія» (1976; срібна медаль 6-го Вкф спорт. фільмів, Мінськ, 1976; диплом і приз кінофестивалю «Молодість», Харків, 1977; диплом Респ. кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978), «Столиця зварювання» (1977; Ґран-Прі «Великий гранат» Мкф у м. Пардубіце, Чехословаччина, нині Чехія, 1978), «Щоденне диво» (1977), «Жива вода» (1979), «Народження ідеї. Ціолковський» (1980), «Зліт. Гагарін» (1980), «Біосфера і людина» (1982), «Біосфера — середовище життя», «Вогонь для нас» (обидві — 1983), «Земля — навіки», «Любові вірна» (обидві — 1984), «Дзвони» (1987), «Точка роси» (1989), «Вічні цінності» (1991), «Слов’янський детектив» (1992), «Храм душі людської» (1993), «Зайвий» (1994), «Віват, король!» (1995) та ін. Фільми Л. вирізняються яскравою автор. інтонацією, глибоким аналізом висвітленої теми, вираз. монтажем і точним звук. рішенням. Міжнар. фестиваль православ. кіно «Покров» заснував приз за кращу режисуру його імені.
Завантажити статтю
Людина 
