ЛОСИ́НЕЦЬ — село Турківського ра­йону Львів­ської області. Під­порядк. Завадів. сільс. раді. Знаходиться у Вододільно-Верховин. Карпатах (див. також Вододільний хребет), за 141 км від обл. центру, за 10 км від райцентру та залізнич. ст. Турка. Протікає низка потоків, які впадають у ме­жах села у р. Стрий (бас. Дністра). Площа 4,72 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 767 осіб; станом на 2016 — 742 особи; пере­важно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1678. Однак давнє поселе­н­ня на тер. ниніш. Л. існувало ще від 12–13 ст. (під­тверджено унаслідок археол. дослідж.). У давньорус. часи тут осіли вихідці з дріб. боярства та служиві люди, які пізніше отримали шляхет. титули. До шляхет. родин належали Іль­ницькі, Яворницькі, Скабельські, Матковські та ін., нащадки яких зберігали памʼять про привіле­йоване походже­н­ня до 20 ст. Упродовж 14–18 ст. насел. села пере­бувало під владою Поль­щі. 1725 на кошти П. Матковського зведено деревʼяні церкву св. Дми­тра з дзвіницею (нині памʼятки архітектури нац. значе­н­ня). Їх будував майстер С. Яворський, про якого зберігся напис на дзвіниці. 1767 парафія отримала привілей від гранич. коморника Пере­мишл. землі М. Ільницького. 1822 церкву св. Дмитра ре­ставрували, а 1892 на її місці звели нову деревʼяну три­зрубну церкву в бойків. стилі (майстер-будівничий Л. Снігур). Дзвіниця церкви св. Дмитра три­­ярусна та квадратна в плані. Її перший ярус зрубний і крі­плений бойків. замком, а другий і третій — стовп. будови. Дзвіниця вкрита пірамідал. намет. дахом й увінчана ліхтарем з маківкою і хрестом. Після 1-го поділу Польщі 1772 Л. ві­ді­йшов до Австрії (1867–1918 — Австро-Угор. імперія). 1918 Л. пере­бував у складі ЗУНР, 1919–39 — Польщі. На поч. 20 ст. у селі від­­крили читальню Товариства ім. М. Кач­ковського, яка діяла і в 1920–30-х рр. У між­воєн. період Л. адміністративно належав до гміни Турка Львів. воєводства. Від 1939 — у межах УРСР. Від червня 1941 до вересня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світової війни з Л. на примус. роботи до Німеч­чини вивезли 145 і загинули 35 осіб. 1939–59 Л. входив до Дрогоб. обл., 1959 при­єд­наний до Львів. обл. 1957–89 церква св. Дмитра була зачиненою, нині належить реліг. громаді УПЦ МП. Мешканці села здавна зберігають бойків. традиції. 1985 фольклорист П. Зборовський у Л. записав збірку пісень із голосу М. Ільницької «Бойківський мій краю». У Л. — заг.-осв. школа; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — лікар-фтизіатр І. Ільницький, фахівець у галузі нафтогазодобува­н­ня М. Ільницький, економіст С. Бо­ринець.