Лосицький Станіслав Феліціанович
Визначення і загальна характеристика
ЛОСИ́ЦЬКИЙ Станіслав Феліціанович (18. 06. 1941, с. Чернігівське Краснодар. краю, РФ) — живописець. Міжнар. премії ім. В. Винниченка (2008), ім. Г. Сковороди (2015). Кандидат технічних наук (1978). Член НСХУ (2000). Закін. Львів. лісотех. інститут (1964). Відтоді працює у Києві: на Дарниц. фанер. заводі: від 1970 — директор; від 1975 — в Укр. НДІ мех. обробки деревини: від 1987 — директор; від 2003 — директор ТОВ «Агава». Від 1947 проживав на Закарпатті. Мистецтву навч. у М. Сечень (1950–57), Ф. Манжоса (1970-і рр.). Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1957. Персон. — у Києві (1996–99, 2001, 2014), Будапешті (1996), Бистриці (Словаччина, 1999), Берліні (2001), Москві (2013). Створює переважно сільські, міські, гірські та морські пейзажі, натюрморти, портрети, що відзначаються оригінальністю сюжетів і композицій, яскравим колористич. рішенням.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Натюрморт із калиною» (1952), «Квітуча долина» (1957), «Зима в Карпатах» (1990), «Бистриця. Прикарпаття» (1991), «Миколаївська церква. Лавра», «На Великдень» (обидва — 1995), «Чорнобильська трагедія», «Соняшники» (обидва — 1996), «Зима під Обуховом» (1997), «Дніпро біля села Трипілля», «Мальви» (обидва — 1999), «Сільська хата», «Неаполь» (обидва — 2001), «Море. Ріміні» (2002), «Софіївський собор. Київ» (2004), «Онук Станіслав» (2005), «Смереки» (2007), «Василь», «Дочка Еліна», «Рибальські баркаси», «Раки», «Чайки», «Мати», «Батько», «Автопортрет», «Студентка Алла» (усі — 2008), «Свята земля» (2009), «Бухта», «Гірський потік», «Мирна весна», «Закарпаття. Русинів храм», «Десна» (усі — 2010), «Водозбір», «Дельфініум», «Карпати. Сніжні далі» (усі — 2011).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
