Лось Леонід Васильович

ЛОСЬ Леонід Васильович (15. 01. 1936, Житомир) – фахівець у галузі конструювання машин і приладів. Доктор технічних наук (1992), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Закін. Київ. політех. інститут (1970). Працював 1954–59 на підприємствах закритого типу в РФ; у Житомирі: 1959–65 – інж.-конструктор муз. ф-ки; 1965–88 – на заводі «Електровимірювач», де пройшов шлях від конструктора до гол. конструктора (1979–88); від 1988 – в агроекол. університеті: професор кафедри вищої математики та заг.-тех. дисциплін (від 1993), вищої математики та приклад. механіки (від 2012). Створив теорію структури конструкцій машин і приладів з системою аксіом, кількісні критерії, які дозволяють робити висновки про конструкції ще на стадіях розробки; побудував систему уніфікації конструкцій на основі матем. теорії груп. Вивчає проблеми альтернатив. енергетики, газогенераторні конструкції.

Пр.: Теория структуры конструкций технологических машин и приборов. Ж., 1991; Перспективні напрями енергозбереження у Житомирському регіоні й завдання щодо їхнього подальшого розвитку // Вісн. Житомир. агроекол. університету. 2010. № 2 (спів­авт.); Унікальне багатство Житомирщини – ліс як резерв зростання її економіки // Там само. 2012. № 2 (спів­авт.).

В. М. Микитюк

Основні праці

Теория структуры конструкций технологических машин и приборов. Ж., 1991; Перспективні напрями енергозбереження у Житомирському регіоні й завдання щодо їхнього подальшого розвитку // Вісн. Житомир. агроекол. університету. 2010. № 2 (спів­авт.); Унікальне багатство Житомирщини – ліс як резерв зростання її економіки // Там само. 2012. № 2 (спів­авт.).

Читати у файлі PDF