Лоташеве

Визначення і загальна характеристика

ЛОТАШЕ́ВЕ — село Тальнівського ра­йону Черкаської області. Лоташів. сільс. раді під­порядк. с. Піщана. Знаходиться на межі Черкас. і Кіровогр. обл., на р. Гнилий Тікич (притока Тікичу, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 22 км від райцентру та за 24 км від залізнич. ст. Тальне. Пл. сільс. ради 34,25 км². За пере­писом 2001, насел. Л. складало 456 осіб; станом на 2015 — 339 осіб; пере­важно українці. У давньорус. період у цій місцевості були Змієві вали. 2009 давньорус. курган. могильнику, роз­таш. у Л., на­дано статус памʼят­ки археології нац. значе­н­ня. Побл. села також виявлено залишки поселе­н­ня трипіл. культури, зна­йдено монети давньорим. часу. За однією з версій, назва села походить від лоташа — водяної білої чи жовтої квітки з широким листям, за ін. — від першопоселенця Лоташа. Л. засн. у 1-й пол. 18 ст. як хутір на правому березі Гнилого Тікичу. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. ві­ді­йшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Звенигород. пов. Київ. губ. На поч. 1860-х рр. мешкали 755, 1895 — 780 осіб. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у січні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 233 особи), за­знали сталін. ре­пресій. Від 29 липня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 250 лоташівців, з них 174 загинули. 1952 споруджено ГЕС (2007–08 її реконстру­йовано). Функціонують Піщан. навч. вихов. комплекс «школа–дитсадок», Піщан. сільс. Будинок культури, Лоташів. б-ка, 2 фельдшер.-акушер. пункти, від­діл. оща­дбанку. Нині будівля Лоташів. церк.-парафіял. школи (кін. 19 ст.) є екс­понатом Нац. музею нар. архітектури і побуту України в Києві. 2014 роз­почато зведе­н­ня церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП. У Піщаній народився лікар-хірург Г. Горовенко.

Літ.: Похилевич Л. Сказания о на­­се­­лен­ных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Дігтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995; Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008; Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та екс­понатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010.

І. М. Коріненко, Л. П. Коротченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю