ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лоташеве

ЛОТАШЕ́ВЕ  — село Тальнівського району Черкаської області. Лоташів. сільс. раді підпорядк. с. Піщана. Знаходиться на межі Черкас. і Кіровогр. обл., на р. Гнилий Тікич (притока Тікичу, бас. Південного Бугу), за 22 км від райцентру та за 24 км від залізнич. ст. Тальне. Пл. сільс. ради 34,25 км2. За переписом 2001, насел. Л. складало 456 осіб; станом на 2015 — 339 осіб; переважно українці. У давньорус. період у цій місцевості були Змієві вали. 2009 давньорус. курган. могильнику, розташ. у Л., надано статус пам’ят­ки археології нац. значення. Побл. села також виявлено залишки поселення трипіл. культури, знайдено монети давньорим. часу. За однією з версій, назва села походить від лоташа — водяної білої чи жовтої квітки з широким листям, за ін. — від першопоселенця Лоташа. Л. засн. у 1-й пол. 18 ст. як хутір на правому березі Гнилого Тікичу. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. відійшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Звенигород. пов. Київ. губ. На поч. 1860-х рр. мешкали 755, 1895 — 780 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у січні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 233 особи), зазнали сталін. репресій. Від 29 липня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 250 лоташівців, з них 174 загинули. 1952 споруджено ГЕС (2007–08 її реконструйовано). Функціонують Піщан. навч. вихов. комплекс «школа–дитсадок», Піщан. сільс. Будинок культури, Лоташів. б-ка, 2 фельдшер.-акушер. пункти, відділ. ощадбанку. Нині будівля Лоташів. церк.-парафіял. школи (кін. 19 ст.) є експонатом Нац. музею нар. архітектури і побуту України в Києві. 2014 розпочато зведення церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП. У Піщаній народився лікар-хірург Г. Горовенко.

Літ.: Похилевич Л. Сказания о на­­се­­ленных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Дігтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995; Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008; Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010.

І. М. Коріненко, Л. П. Коротченко

Рекомендована література

  1. Похилевич Л. Сказания о на­­се­­ленных местностях Киевской губернии. К., 1864;
  2. Біла Церква, 2005;
  3. Дігтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995;
  4. Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008;
  5. Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
17-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Тематичний розділ сайту:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
56518
Вплив статті на популяризацію знань:
116

Лоташеве / І. М. Коріненко, Л. П. Коротченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56518

Lotasheve / I. M. Korinenko, L. P. Korotchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016, updated 2023. – Available at : https://esu.com.ua/article-56518

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Дубище
Населені пункти  |  Том 8  |  2023
А. М. Дорошенко, І. А. Кузик
Коробівка
Населені пункти  |  Том 14  |  2023
С. І. Сало
Брацлав
Населені пункти  |  Том 3  |  2023
Ю. О. Дунський

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору