Лоташеве
ЛОТАШЕ́ВЕ — село Тальнівського району Черкаської області. Лоташів. сільс. раді підпорядк. с. Піщана. Знаходиться на межі Черкас. і Кіровогр. обл., на р. Гнилий Тікич (притока Тікичу, бас. Південного Бугу), за 22 км від райцентру та за 24 км від залізнич. ст. Тальне. Пл. сільс. ради 34,25 км2. За переписом 2001, насел. Л. складало 456 осіб; станом на 2015 — 339 осіб; переважно українці. У давньорус. період у цій місцевості були Змієві вали. 2009 давньорус. курган. могильнику, розташ. у Л., надано статус пам’ятки археології нац. значення. Побл. села також виявлено залишки поселення трипіл. культури, знайдено монети давньорим. часу. За однією з версій, назва села походить від лоташа — водяної білої чи жовтої квітки з широким листям, за ін. — від першопоселенця Лоташа. Л. засн. у 1-й пол. 18 ст. як хутір на правому березі Гнилого Тікичу. Після 2-го поділу Польщі 1793 Л. відійшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Звенигород. пов. Київ. губ. На поч. 1860-х рр. мешкали 755, 1895 — 780 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у січні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 233 особи), зазнали сталін. репресій. Від 29 липня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 250 лоташівців, з них 174 загинули. 1952 споруджено ГЕС (2007–08 її реконструйовано). Функціонують Піщан. навч. вихов. комплекс «школа–дитсадок», Піщан. сільс. Будинок культури, Лоташів. б-ка, 2 фельдшер.-акушер. пункти, відділ. ощадбанку. Нині будівля Лоташів. церк.-парафіял. школи (кін. 19 ст.) є експонатом Нац. музею нар. архітектури і побуту України в Києві. 2014 розпочато зведення церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП. У Піщаній народився лікар-хірург Г. Горовенко.
Літ.: Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864; Біла Церква, 2005; Дігтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995; Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008; Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010.
І. М. Коріненко, Л. П. Коротченко
Рекомендована література
- Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864;
- Біла Церква, 2005;
- Дігтяренко М. З історії землі Тальнівської. Чк., 1995;
- Поліщук А. І. Тальнівський край. Чк., 2008;
- Мицик В. Ф. Виднокрай: історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею: Краєзн. нарис. К., 2010.