Лотикове
Визначення і загальна характеристика
ЛО́ТИКОВЕ (до 1912 — Іванівський Рудник, до 1919 — Густав, від 2016 — Іванівське) — селище міського типу Словʼяносербського району Луганської області. Знаходиться за 50 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 2 км від залізнич. ст. Словʼяносербськ на лінії Дебальцеве–Родакове. Площа 10,94 км2. За переписом 2001, насел. становило 3419 осіб (складає 85,8 % до 1989), переважно росіяни та українці. Виникнення на тер. Іванів. (Лотиків.) селищ. ради поселень відносять до кін. 19 ст. і повʼязане з початком розробок запасів камʼяного вугілля. Спочатку вони мали вигляд казарм, у яких проживали наймані робітники й адм.-нагляд. персонал. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. працювали вугіл. копальні «Марія-Сергіївський», «Йосип», «Густав», «Олександра», побл. яких розташовувалися однойм. с-ща. До 1912 усі копальні входили до складу Іванів. рудника та належали Петров. (від 1921 — Єнакіїв.; нині Донец. обл.) металург. заводу. Відтоді видобуток вугілля концентрується на копальні «Густав» (від 1919 — шахта ім. В. Лотикова; 1978 закрита). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. До 1923 — у складі Словʼяносерб. пов.; до 1920 — Катеринослав., 1920–25 — Донец. губ.; 1923–30 — Луган. округи; 1932–38 — Сталін. (нині Донец.), від 1938 — Ворошиловгр. (нині Луган.) обл. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 — смт. Від липня 1942 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали бл. 300 жит., з них 76 загинули. Наприкінці 1970-х рр. на пром. майданчику ліквід. шахти ім. В. Лотикова уведено в експлуатацію цех № 33 Дружків. маш.-буд. заводу (нині Донец. обл.) з випуску секц. поїздів для вугіл. шахт. 1994 його реорганізували в Лотиків. ремонтно-мех. завод, 2008 — у цех № 1 Перевал. ремонтно-мех. заводу держ. підприємства «Луганськвугілля». Остан. часом там виготовляли арочні кріплення для підзем. виробок, метал. конструкції для будівництва та реконструкції шахт. 1979 проживало 4400, 2011 — 3274 особи. Протягом весни–осені 2014 смт опинилося під контролем бойовиків т. зв. Луган. нар. республіки. Наприкінці 2013 тут функціонували заг.-осв. школа, дитсадок, б-ка, обл. психоневрол. інтернат (1980–2009 — обл. Будинок дитини). Побл. смт — памʼятки природи місц. значення Лотиківська діброва (комплексна, 6,5 га, створ. 2009) та Словʼяносербськ (геол., 4 га, створ. 1969; оголення пісків і граніт. пісковиків Марфин. терас. рівня). Встановлено памʼятник рад. воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу І. Корнієнко. У довоєнні роки на шахті ім. В. Лотикова працював Герой Радянського Союзу М. Обедняк.
Є. М. Катасонов
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
