Лохвицький спиртовий комбінат

ЛО́ХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИ́Й КОМБІНА́Т Буд-во розпочато у 1-му кварталі 1932 (підготовчі роботи були розгорнуті ще наприкінці 1930) в с-щі Сталінка (нині м. Заводське Лохвиц. р-ну Полтав. обл.). Його створення разом з іншими 6-ма запланованими РНК СРСР великими спирт. заводами було обумовлене зростаючими потребами рад. промисловості у спир­ті для тех. цілей, зокрема й для виробництва каучуку методом синтезу. За проектом, підприємство мало орієнтуватися на сировину – мелясу, яку б постачав Лохвиць­кий цукровий комбінат. На буд-ві працювали бл. 1,2 тис. осіб. Спо­рудження і монтаж осн. пром. об’єктів – гол. корпусу, цеху ву­глекислоти, мех. майстерні та складу – завершено у жовтні 1934, їх введення у дію відбулося у грудні того ж року; водночас продовжувалося подальше зведення та благоустрій Сталінки. Спочатку підприємство виготовляло лише етил. спирт, потім освоїло виробництво харч. вуглекислоти із газів бродіння. Від 1937 – Л. с. к. ім. А. Мікояна (кілька разів побував на буд-ві заводу). У тому ж році при комбінаті уведено в експлуатацію єдиний у СРСР дослід. завод з виготовлення ціанистих з’єднань з залишків виробництва – браги (у Європі подібне підприємство діяло у нім. м. Дес­сау). 1931 на базі цукр. заводу по­чав функціонувати вечір. хім.-мех. технікум (нині Лохвиц. технол. технікум Полтав. аграр. академії), який готував, зокрема, і фахівців з бродил. виробництва. 1940 вперше у СРСР на Л. с. к. з браги одержано хлібопекар. дріжджі (загалом випущено 112 т). Під час 2-ї світової війни не працював, був майже повністю зруйнований (уцілів лише 37-метр. гол. корпус), а значна частина цінного обладнання вивезена до Німеччини. 1944–46 Л. с. к. відбудовано, почав випускати спирт і горілку. У 1950-х рр. на комбінаті споруджено цехи: гліцериновий, упарювання барди, хлібопекар. дріжджів і мед. пре­паратів. 1946 відновлено ви­роб-во харч., а 1973 впроваджено технологію з випуску зварюв. вуглекислоти. Від 1947 періодично вироблялися сухі корм. дріжджі та дріжджовий концентрат вітаміну Д2 для птахівництва та звірівництва. 1952 розпочато випуск ректифік. спирту високого очищення, який можливо було використовувати як у харчової промисловості, так і для тех. цілей. 1951 уперше в СРСР впроваджено однопоток. метод зброджування паточ. розчинів замість двопотокового, 1952 для живлення дріжджів почали застосовувати фосфорну кислоту замість суперфосфату, 1953 ос­воєно процес упарювання барди та виділення гліцерину (1975 його випуск припинено), 1958 з барди отримано ацидин, глютамін. кислоту та ін. мед. препарати. 1960 на базі цеху «Точскло» був створ. приладобуд. завод, який спеціалізувався на випуску при­ладів для вимірювання і регулювання температури та хіміко-лаборатор. посуду (36 видів продукції). 1968 випуск валової продукції порівняно з 1940 зріс на 76 %. У рад. період Л. с. к. мав знач. житл. фонд, заг.-осв. школу, дитсадок, дит. табір, водний басейн. У 1980–90-х рр. потуж. підприємства складала 9 тис. дал спирту на добу. Від 1996 – у структурі концерну «Укрспирт». У 1990-х – на поч. 2000-х рр. Л. с. к. виготовляв етиловий ректифік. спирт, денатуров. тех. спирт, хлібопекар. дріжджі, вуглекислоту, випарену барду, горілку «Джерельна», «Зачарована Сула», «Лохвицька», «Чиста криниця», «Чумацький шлях», настоянку «Зелена діброва», бальзами «Перо Жар-Птиці», «Чари діброви», високооктан. кисневмісну домішку до бензину. 2007–08 виробляв компонент мотор. палива активного (10 тис. дал на добу), який компанія «Енергет. стратегії і біотех­нології» (на обладнанні Л. с. к.) використовувала для виготовлення бензину «Біо-100». 2007 кількість працівників становила 300 осіб. Від 2008 не працює. Нині обладнання не придатне для виробництва спирту через задіяння його для випуску біоетанолу. У різний час підприємство експортувало спирт у Польщу, Німеччину, Узбекистан, Казахстан, Грузію, Азербайджан, Молдову. Перший дир. – З. Вахницький; знач. внесок у розвиток ви­роб-ва зробили кер. – І. Васильєв і Л. Єрьоменко.

Л. О. Мащенко

Фотоілюстрації

завантажити статтю