Лохтін Володимир Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ЛО́ХТІН Володимир Михайлович (1849 — 1919) — гідротехнік, гідролог. За­кін. С.-Пе­тербур. інститут інж. шляхів сполучення (1875). Відтоді брав участь у роботах з дослідж. і покращення судноплав. умов річок Кама та Чусова; від 1878 — у Навігац.-опис. комісії, де отримав можливість вивчення знач. кількості річок на тер. Рос. імперії та за її межами; від 1892 — нач. Дністров. пошук. партії, 1884–90 керував випрямлюв. роботами для покращення судноплав. умов Дністра за розробленою ним схемою; 1892–99 — нач. Казан. округу шляхів сполучення, тоді організував великі випрямлюв. роботи на Волзі побл. м. Нижній Новгород та низці волз. перемілів. Від 1892 брав активну участь у Всерос. з’їздах річковиків й інж.-гідро­техніків. Наприкінці 19 ст. на противагу випрямлюв. заходам набуло поширення днопоглиблювання, тому Л. змушений був по­­дати у відставку. На поч. 20 ст. працював інспектором шосей. доріг, однак продовжував займатися пошук. і дослід. роботами на річк. шляхах, зокрема вивчав вплив зимових умов на Неві. Був ред. ж. «Водные пути и шоссей­ные дороги». Л. дійшов висновку, що відмінності гідрол. та гідрофіз. режимів річок не дають можливості використовувати універсал. методи поліпшення умов судноплавства та не можуть таким чином бути перенесені механічно з країн з різними клімат. умовами. Вперше ґрунтовно розглянув такі осн. питання річк. гідрології та гід­равліки, як умови стійкості річища, процеси формування річк. поздовж. профілю на перемілах і плесах. Визначив залежність стійкості річищ від гранулометр. складу та морфології дна, впливу зміни витрат і рівнів води на формування та зміну морфол. структури перемілів та плеса, ввів до наук. обігу поняття коефіцієнта стійкості русла спочатку у вигляді відношення серед. ухилу річища до серед. діаметра (крупності) наносів для кількіс. оцінювання процесів деформації річищ. Запропонований ним найпростіший показник (у зворот. вигляді), названий інж. товариством «числом Л.», дав можливість формалізувати призначення характеристик необхід. заходів щодо поліпшення умов судноплавства шляхом випрямлення та черпання. Теор. і тех. праці Л. не втратили свого значення донині. 1886 в Одесі вийшли його праці «Река Днестр, ее судоходство, свойства и улучшение» та «Современное положение вопроса о способах улучшения рек». Дністру також присвяч. низку статей у ж. «Русское судоходство», «Трудах Съезда инженеров-гидротехников», «Трудах Днестровских деятелей», «Метеорологических вестях», «Известиях Собрания инженеров путей сообщения».

Завантажити статтю