КОЛОДІ́Й Федір Олександрович (08. 02. 1872, Чернігівщина, за іншими даними — 1870, Київ — 1919, м. Камʼя­­нець-Подільський, нині Хмельницької обл.) — військовик. Генерал-хо­­рунжий Армії УНР. Закінчив 4-й Московський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1890), Миколаївську академію Ген­шта­бу. Учасник російсько-японської вій­ни 1904–05. Під час 1-ї світової вій­ни — командир 2-го кінно-гарматного дивізіону на Румунському фрон­­ті, ін­спектор артилерії одного з корпусів, генерал-майор (1917). Українізував декілька під­роз­ділів російської армії. Навесні 1918 командував 2-м Подільським корпусом Армії УНР; за Геть­манату — командир 3-го Одеського армійського корпусу; на початку 1919 — командувач Східного фронту. У 2-й половині 1919 при­значений начальник оборони Камʼянця-Подільсь­­кого. Помер від тифу.