Колодійчук Євген Сергійович
КОЛОДІЙЧУ́К Євген Сергійович (12. 09. 1940, с. Марія-Воля Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. — 20. 07. 2010, Київ, похов. у с. Селець Володимир-Волин. р-ну) — письменник-гуморист, пісняр. Літ. премії ім. Остапа Вишні (2006), С. Олійника (2007). Член НСПУ (1985). Закін. Київський університет (1969). Працював у г. «Молода гвардія» (1969–72), ст. ред. ж. «Україна» (1976–86), у г. «Наш час» (1992–96), «Урядовий кур’єр» (1995–2007). Автор зб. «Рентабельний злодій» (1979), «Неонові штани» (1984), «Поцілунок опівночі» (1986), «Куди зникла жінка?» (1987), «Бульдог на курорті» (2003), «Куплю президента» (2004), «Чого ірже лошатко?» (2009), «Роса на серці» (2011); публіцист. кн. «Диво зцілення» (1993), «Лікуймося добром (про народну та нетрадиційну медицину)» (2007), «Де і як лікують рак» (2010; усі — Київ). К. використовував різні жанр.-видові форми творів (гумореска, гуморист.-сатир. повість); розробляв широке коло тем (нар. і нетрадиц. медицина, наука, козацтво, народознавство, фольклор); порушував проблеми сучас. села, екології, педагогіки, історії та культури. Окремі твори К. покладено на музику, зокрема Л. Бражниковою («Володимире мій», «Сльозиться Луга»). У м. Володимир-Волинський 2012 засн. щорічний Літ.-гуморист. конкурс «Колодійчукові роси».
Рекомендована література
- Косьмій Б. Сатира Євгена Колодійчука // Перемога. 1979, 14 серп.;
- Соломко А. Не заради сміху // Друг читача. 1987, 1 січ.;
- Перебийніс П. Сміється, плаче і співає // ЛУ. 2013, 3 січ.
Завантажити статтю
Людина 