ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Кудашев Олександр Сергійович

КУДА́ШЕВ Олександр Сергійович (28. 01(09. 02). 1872, Київ – 1917) – авіаконструктор. Син статського радника, рід якого походив від знатних татарських мурз, князь. Двоюрідний брат Миколи та Сергія Бердяєвих. Закінчив С.-Пе­­тербурзький інститут інженерних шляхів сполучення (1895). Працював на Кавказзькій та Південно-Західній залізницях (від 1897). Одночасно в лабораторії Університету св. Володимира у Києві досліджував властивості споруд, скріплених цементом. 1900–11 (із перервами) – у Київському політехнічному інституті: в. о. екстраординарний професор кафедри будівельного мистецтва. Автор наукової розвідки «К вопросу о сопротивлении железобетонных брусь­­ев» (К., 1906). Дійсний член Київського товариства повітроплавання, був членом його науково-технічного та спортивного комітетів (1909–­­10). Авіацією почав займатися від лютого 1910, коли під час авіаційного тижня у м. Реймс (Франція) літав разом із М. Єфимовим. У березні–травні 1910 побл. хімічного корпусу Київського політехнічного інституту збудував літак (біплан), на якому 23 травня 1910 із Сирецького поля (Київ) здійснив перший у Російській імперії політ на літаку віт­­чизняної конструкції. Згодом у Російській імперії піднялися в повітря ще два аероплани: 3 червня 1910 в Києві – біплан І. Сікорського, 6 червня 1910 в м. Гатчина побл. С.-Петербурга – біплан кон­­струкції Я. Гаккеля, які щодо тривалості та дальності польотів мало чим відрізнялися від досягнення Кудашева. Загалом 1910–11 у Києві на власні кошти він збудував три літаки – два біплани і моноплан, які використовували для тренувань ін. авіаторів. 1911–13 працював в авіаційній майстерні Російсько-Балтійського вагонного заводу (Риґа), де налагоджував випуск біпланів типу «Соммер» на замовлення військового відомства. Тут збудував свій 4-й літак, відзначений Великою срібною медаллю Російського технічного товариства. Після перенесення 1912 авіаційного виробництва з Риґи до С.-Пе­­тербурга звільнився із заводу. Подальша доля достовірно невідома: за одними даними, 1914 остаточно залишив конструкторську діяльність, переїхав до Фран­­ції і повернувся до викладацької роботи, за іншими – загинув під час 1-ї світової війни.

Літ.: Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. 3-е изд. Москва, 1985; Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. Х., 1995; Моисеев В. А. Контакт, Ваше сиятельство!: Очерки. К., 2000; Карамаш С., Татарчук В. Піонер-літакобудівник князь Олександр Кудашев. К., 2010.

В. В. Татарчук

Рекомендована література

  1. Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. 3-е изд. Москва, 1985;Google Scholar
  2. Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. Х., 1995;Google Scholar
  3. Моисеев В. А. Контакт, Ваше сиятельство!: Очерки. К., 2000;Google Scholar
  4. Карамаш С., Татарчук В. Піонер-літакобудівник князь Олександр Кудашев. К., 2010.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Кудашев Олександр Сергійович / В. В. Татарчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-570. – Останнє поновлення : 12 лют. 2024.

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

15-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2024-02-12

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

авіаконструктор

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

570

Кількість переглядів цього року:

34

Схожі статті

Калінін
Людина  |  Том 12 | 2012
В. В. Татарчук
Державні премії СРСР
Світ-суспільство-культура  | Том 7 | 2007
Р. В. Пилипчук
Грибовський
Людина  |  Том 6 | 2006
Л. М. Гутник, М. М. Бесхмельніцина

Нагору