Колос (Колосов) Григорій Овксентійович
Визначення і загальна характеристика
КО́ЛОС (КО́ЛОСОВ) Григорій Овксентійович (05. 01. 1892, с. Дмитренки Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл., за ін. даними — Катеринославщина — 26. 05. 1937, Москва) — військовик, радянський діяч. Здобув вищу освіту, працював на залізниці. Брав участь у рев. русі. 1917 вступив до більшов. партії, відтоді — на профспілк. роботі на Катеринослав. залізниці. 1918–19 — командир більшов. партизан. загонів на Донбасі, нач. гол. штабу повстан. військ Лівобереж. України. У лютому–березні 1920 фактично очолював наркомат внутр. справ УСРР (формально наркомом був Х. Раковський). У березні 1920 на правах відділу наркомату створив гол. упр. рад. робітн.-селян. міліції. Від травня 1920 — особоуповноважений особливого відділу та штабу тилу Пд.-Зх. фронту, нач. відділ. особливого відділу фронту по боротьбі з бандами Н. Махна; 1921 — нач. підвідділу по боротьбі з бандитизмом Запоріз. губерн. надзвич. комісії. Брав участь у придушенні повстан. руху, за що 1925 відзначений орденом Червоного Прапора. Автор спогадів «Заметки о подполье и вооруженной борьбе, 1918–1919» (Дн., 1927). Обирався чл. ВУЦВК і ЦВК СРСР. Згодом — на рад. і госп. посадах, остання — управляючий тресту «Москбуддеталь» у Москві. 2 листопада 1936 заарешт., 25 травня 1937 за звинуваченням в участі у контррев. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.