Корнійчук Артем

КОРНІЙЧУ́К Артем (16. 04. 1898, с. Жеребки Староконстянтинів. пов., нині Чуднів. р-ну Житомир. обл. — 21. 11. 1978, Прага) — архітектор, графік. Закін. Мист. школу в Києві (1918). Під час укр. нац.-визв. змагань воював у складі 1-ї Запороз. дивізії, згодом — у таборах для інтернованих у Поль­­щі. Від 1922 — у Чехо-Словаччині. Навч. у Худож.-пром. школі в Празі (1922–27). Відтоді працю­­вав заст. гол. проектанта в архіт. ательє Ф. Ройта. Був головою Укр. видавн. фонду та чл. Товариства запорожців, належав до гетьман. організації у Чехо-Словаччині. Серед реаліз. проектів — Вишегр. крематорій, будівлі мін-в с. господарства та фінансів, парламенту, Живностен. банк, кілька вілл у Празі, санаторій у м. Лугачовіце, банк у м. Плзень (переважна більшість — у стилі кон­­ст­­руктивізму). Автор нереаліз. проекту Укр. дому в Празі. Виконував надмогил. пам’ятники, зокрема на могилах Олександ­­ра Олеся, С. Русової та С. Черкасенка, графічні оформлення, зокрема заставок до «Євангелія», «Збірника українських пісень» (Подєбради, 1924), книж­­ки Д. Дорошенка «Православна Церква в минулому і сучасному житті українського народу» (Берлін, 1940). Співвидавець та редактор часопису «Українська дійсність» (Прага, 1939–45). У 1945 заарешт. органами СМЕРШу та депорт. у СРСР, де був за­­судж. до 10-ти р. таборів. Відбував по­карання в Сибіру та Мордовії. 1958 повернувся до Пра­­ги.

Завантажити статтю