КОРНІЙЧУ́К Григорій Петрович (12(25). 03. 1913, с. Мала Клітинка, нині Козятинського р-ну Він­ницької обл. — 17. 02. 1985, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1967), професор (1976). Державна пре­­мія УРСР у галузі науки і техніки (1987, посмертно). Закінчив Дні­пропетровський університет (1936). Працював від 1939 в Ін­ституті фізичної хімії АН УРСР (Київ): завідувач від­ділу гетероген­ного каталізу (1973–81), старший науковий спів­робітник-консультант (1981–85). Досліджував пита­н­ня каталізу на прикладі промислово важливих процесів окисле­н­ня сірчистого ангідриду, ароматичних вуглеводнів, монооксиду вуглецю. Зʼясував роль макрофакторів у гетероген­ному каталізі, роз­ро­­бив екс­периментальний метод діафрагм для кількісного врахува­н­ня макрофакторів; за­пропонував кількісний метод оцінки впливу взаємодії реакційного середовища та каталізатора на активність і кінетику про­­цесу.