Лу Сюнь

Визначення і загальна характеристика

ЛУ Сюнь (Лу Сінь; справж. — Чжоу Шужень; 25. 09. 1881, м. Шаосін, провінція Чжецзян, Китай — 19. 10. 1936, м. Шанхай, Китай) — китайський письмен­ник, публіцист, літературо­знавець і пере­кладач. Закін. Нанкін. гірн.-за­лізн. училище (1901), ви­їхав на навч. до Японії, де спочатку студіював філософію й літературу, а 1904–06 — медицину в спеціалізов. мед. школі м. Сендай. 1906 знову повернувся до літ. студій. Основоположник сучас. китай. літ-ри. 1918 видав перший роман мовою байхуа (основа сучас. китай. мови) «Нотатки божевільного», написаний під впли­вом творчості М. Гоголя. Автор зб. «Клич» (1923), до якої уві­­йшли оповіда­н­ня і знакова повість «Справжня історія А-Кʼю», де змальовано злиден­не життя і без­правʼя селян. бідноти, також зб. новел «Блука­н­ня» (1926), зб. віршів у прозі «Дикі трави» (1927), зб. сатир. казок «Давні легенди в новому викладі» (1936), літературозн. праць («Коротка історія китайської оповід­ної про­зи», 1923), низки публіцист. ста­тей. Пере­кладав твори світ. літ-ри. У перекл. Л. С. та з його доповне­н­нями у ж. «Сяошо юебао» (щомісяч. «Роман», 1921, № 10) на­друк. роз­діл про укр. літературу з 2-го т. кн. «Allgemeine Geschich­te Weltliteratur» («Загальна історія світової літератури», Берлін, 1891) Г. Карпелеса, що започаткувало пере­кла­да­н­ня творів укр. письмен­ників китай. мовою, він додав до цього роз­ділу влас. перекл. «Заповіту» Т. Шевченка. Укр. мовою деякі твори Л. С. пере­клали І. Чирко, Л. Голубнича та ін.

Тв.: укр. перекл. — Ви­бране. 1953; Рід­ний край. 1957; Справжня історія А-Кʼю. 1958; Ви­брані твори. 1961; Твори. 1981 (усі — Київ).

Літ.: Глаголева И. К. Лу Синь: Био­библиогр. указ. Москва, 1977.

Н. А. Кірносова

Завантажити статтю