ВСІ ТОМИ

Том 18

Енциклопедія Сучасної України. Т. 18: «Лт» – «Малицький»

ISBN	978-966-02-8303-9
ISBN серії	966-02-2074-X
УДК	030(477)
Видавець	Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Засновники	НАН України; НТШ
Гол. редкол.	І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
Видавець	Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце видання	Київ
Рік	2017
Обсяг	711 с.

Том містить 2.4 тис. статей

Зміст

Лтава

– підприємство електронної промисловості. Засн. 1947 як Полтав. електроремонт. завод № 19 на базі електроремонт. майстерень тресту «Укренергоремонт» з метою ремонту електроенергет. устаткування для Донбасу, а також Полтав. і Кіровогр. обл. Спочатку підприємство виконувало капітал. ремонт електрогенераторів, трансформаторів і електродвигунів. 1952...

Д. О. Голляк

Лтава

Засн. 1957 у Полтаві з ініціативи В. Міщенка (худож. кер.). Лауреат міжнар. фольклор. фестивалю у м. Бурґас (Болгарія, 1968, 1-е м.). Від 1960 – нар., від 1967 – засл., від 1994 – сучасна назва. Нині у складі ансамблю виступає 70 осіб. У різний час у «Л.» працювали хормейстери – А. Жданов, М. Міщенко; балетмейстери – В. Тулаєв, В. Перепелкін; кер....

Н. А. Єрохіна

Лу Сюнь

(Лу Сінь; справж. – Чжоу Шужень; 25. 09. 1881, м. Шаосін, провінція Чжецзян, Китай – 19. 10. 1936, м. Шанхай, Китай) – китайський письменник, публіцист, літературознавець і перекладач. Закін. Нанкін. гірн.-залізн. училище (1901), виїхав на навч. до Японії, де спочатку студіював філософію й літературу, а 1904–06 – медицину в спеціалізов. мед....

Н. А. Кірносова

Луаньхеїт

– мінерал групи металів та інтерметалічних сполук. Назва походить від р. Луаньхе у Китаї, де вперше його знайдено. Відкритий 1984 китай. мінералогами Ш. Діанксіном, Ж. Янксіонґом і Ж. Янхонгом. Формула: Ag3Hg. Містить (у %): Ag – 62,4; Hg – 37,9; Co – 0,05; Cu – 0,01. Має гексагонал. сингонію. Утворює плоскі зерна, які збираються у...

В. С. Білецький, В. І. Павлишин́

Луарсабов Костянтин Олександрович

(26. 11. 1927, м. Лачин, Азербайджан) – фахівець у галузі ракетної техніки. Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. авіац. інститут (1953). Працював на виробництві; 1955–92 – у КБ «Південне» (Дніпропетровськ, нині Дніпро): 1969–92 – пров. конструктор. Організатор і кер. робіт з підготовки, проведення й аналізу результатів стенд. вогневих випробувань...

В. В. Зуєв

Луб’яна

– село Миколаївського району Львівської області. Підпорядк. Бродків. сільс. раді. Знаходиться в межах Городоцько-Щирец. Опілля Подільської височини, у долині р. Зубря (притока Дністра), за 31 км від обл. центру, за 8 км від райцентру та за 11 км від залізнич. ст. Миколаїв. Площа 1,31 км2. За переписом насел. 2001, проживали 209...

Й. Р. Гілецький

Луб’яний Віктор Захарович

(01. 06. 1937, с. Буки Київ. обл., нині смт Маньків. р-ну Черкас. обл. – 13. 05. 2014, там само) – фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Премія РМ СРСР (1990). Закін. Харків. політех. інститут (1959). Працював гол. інж. та нач. особливого КБ електрон. машинобудування ВО «Дніпро» (Херсон, 1962–95);...

Л. О. Кащенко

Луб’яний Володимир Якович

(01. 06. 1926, м. Краснодар, РФ – 09. 02. 1991, Львів) – співак (бас). Народний артист УРСР (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закін. консерваторії в Алма-Аті (нині Алмати, 1951; кл. О. Курганова) та Мінську (кл. Є. Вітінга). Після 2-ї світової війни працював у військ. ансамблі пісні і танцю Чорномор. флоту та Білорус. військ. округу. 1953–60 –...

І. М. Лисенко

Луб’яних культур Інститут НААНУ

– головна науково-дослідна установа, що здійснює наукове забезпечення коноплярства і льонарства в Україні. Засн. 1931 у м. Глухів (нині Сум. обл.) на базі Укр. дослід. станції прядив. культур як ВНДІ конопель. Ініціатори створення – М. Гришко, С. Лебедєв, Д. Лихвар, К. Малуша, Я. Толлочко, А. Хрєнников та ін. 1944 об’єдн. із ВНДІ нових луб’яних...

Ю. В. Мохер, Л. М. Жуплатова

Луб’яні та технічні культури

– збірник наукових праць. Засн. 1931 у м. Глухів (нині Сум. обл.) як «Труды Всесоюзного научно-исследовательского института конопли». Назва змінювалася відповідно до зміни назви НДІ (нині Дослідна станція луб’яних культур Інституту с. господарства Пн. Сх. НААНУ). Сучасна назва – від 2011. Виходить щороку. Наклад 100 прим. Статті друкує укр. і рос....

Л. М. Жуплатова

Луб’янов Іван Павлович

(24. 06. 1921, с. Михайлівка, нині Первомай. р-ну Харків. обл. – 02. 10. 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – гідробіолог. Доктор біологічних наук (1972), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1948), де відтоді й працював: н. с. Зоол. музею, від 1949 – в Інституті гідробіології при...

О. В. Федоненко, Т. С. Шарамок

Лубенець Борис Андрійович

(11. 02. 1927, с. Нова Водолага, нині смт Харків. обл. – 19. 09. 1999, с. Артемівка Печеніз. р-ну Харків. обл.) – майстер різьблення на дереві. Майстер традиц. нар. мистецтва УРСР (1990). Дипломи 1-го ступеня обл. виставки нар. творчості та фестивалів самодіял. мистецтва УРСР (обидва – 1967, 1972), переможець обл. конкурсу майстрів нар....

В. М. Драгункіна, К. І. Андрющенко

Лубенець Віра Ільківна

(02. 02. 1950, с. Мама Іркут. обл., РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (2007), професор (2008). Закін. Львів. політех. інститут (1972), де відтоді й працює (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): від 2006 – професор кафедри технології біологічно актив. сполук, фармації та біотехнології. Основний напрям наукових досліджень – розроблення...

О. В. Шишка

Лубенець Григорій Кузьмич

(30. 10(12. 11). 1913, с. Новий Стародуб, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. – 06. 01. 1987, Київ) – фахівець у галузі будівництва. Герой Соц. Праці (1958). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (нині Дніпро, 1940). Відтоді працював на виробництві, зокрема 1946–47 – гол. диспетчер відбудови «Запоріжсталі»; 1956–57 – заступник...

В. В. Білошапка

Лубенець Тимофій Григорович

(псевд.: Норець, Т. Хуторний; 21. 02(05. 03). 1855, м. Кролевець Черніг. губ., нині Сум. обл. – 14. 04. 1936, Київ) – педагог. Герой Праці (1924). Закін. Черніг. земську учит. семінарію (1873). Відтоді учителював на Чернігівщині та Вінниччині. Укладав підручники для початк. школи, особливістю яких було макс. наближення змісту до сільс. життя....

Т. О. Самоплавська

Лубенко Олександр Андрійович

(22. 07. 1922, с. Знам’янка, нині Тамбов. обл., РФ – 08. 03. 1995, Севастополь) – живописець. Член СХУ (1961). Навч. у Моск. худож. інституті (1949–51). Працював у Севастоп. майстернях Худож. фонду УРСР (від 1953). Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1949. Створював темат. картини про життя моряків Чорномор. флоту, крим....

Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк

Лубенська Амелія-Ядвіґа

(19. 11. 1852, Львів? – 27. 04. 1930, с. Сікож, нині Мазовец. воєводства, Польща) – скульпторка. Захопилася мистецтвом під впливом батька – мистецтвознавця та письменника О. Гауснера. Навч. у Кракові та Флоренції (Італія, від 1876). Працювала у Флоренції, 1879–82 – у Львові. Виконувала переважно портрети, а також міфол. та реліг. композиції у...

Ю. О. Бірюльов

Лубенська округа

– адміністративно-територіальна одиниця. Створ. 7 березня 1923 у складі Полтавської губернії, окруж. центр – м. Лубни. На час утворення і станом на 1 жовтня 1925 нараховувала 16 р-нів (251 сільрада із насел. 548 тис. осіб). Нац. склад насел. за переписом 1926: українців – 96 %, росіян – 0,9 %, євреїв – 1,8 %. 1924–30 межі та склад...

Я. В. Верменич

Лубенська фабрика Валтекс-маркетинг плюс

– підприємство легкої промисловості. Розташована у м. Лубни Полтавської обл. Історія виробництва у промисловому масштабах лубенської повстяної продукції розпочинається 1922, коли була створена суконно-повстяна фабрика на базі невеликих суконних фабрик Шемета й Едельмана. 1928–32 і деякий час у післявоєнні роки окремо працювали повстяна та суконна...

Л. В. Ковтун

Лубенська швейна фабрика

– підприємство легкої промисловості. Розташ. у м. Лубни Полтав. обл. Засн. 1949 на базі дільниці з індивід. пошиття одягу «Лубодяг» пл. 249 м2 як швейна ф-ка Полтав. обл. упр. легкої промисловості. Спочатку всі роботи на ній виконували за допомогою ручних і ножних швей. машин. 1960 збудовано нове приміщення пл. 452 м2, унаслідок чого чисельність...

Т. М. Бовкун, І. В. Хакало

Лубенський В’ячеслав Іванович

(18. 05. 1939, м. Грайворон, нині Бєлгород. обл., РФ) – живописець, графік, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1974). Премія Респ. конкурсу на кращу художню листівку видавництва «Мистецтво» (Київ, 1969). Закін. архіт. факультет Київ. інж.-буд. інституту (1963). Відтоді – у Києві: архітектор, 1964–76 – художник-конструктор; 1976–78 –...

Л. М. Гутник

Лубенський Петро Олександрович

(справж. – Афонський; 08(21). 11. 1907, с. Коренєво, нині смт Курської обл., РФ – 17. 02. 2003, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Член НСПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. університет (1930). Працював нарисовцем у моск. газетах, підтримував дружні стосунки з В. Маяковським. Після війни писав фейлетони...

М. Г. Лабінський

Лубенський верстатобудівний завод

– підприємство машинобудівної галузі промисловості. Уведено в експлуатацію 1915 у м. Лубни Полтав. губ. (нині Полтав. обл.) на базі евакуйованого з м. Кременець Волин. губ. (нині Терноп. обл.) устаткування ливар. і мех. заводу, який спеціалізувався на ремонті с.-г. знаряддя, виготовленні чавун. і мідного литва, токар. і стругал. верстатів...

В. В. Патаман

Лубенський вісник

– газета. Видавали у м. Лубни Полтав. обл. 1942–43 двічі на тиждень (усього 251 число), до № 126 1942 – під назвою «Рідне слово»; наклад 5 тис. прим. У рубриці «Головна квартира Фюрера: Верховне командування Збройних Сил Німеччини повідомляє» коротко інформували про хід війни. Потужна агітація супроводжувала процес вербування та виїзду українців...

К. М. Курилишин

Лубенський завод Лічмаш-прилад

– підприємство машинобудівної галузі промисловості. Розташ. у м. Лубни Полтав. обл. Засн. 1961 у будівлі колиш. махорк. ф-ки (1907, пам’ятка архітектури місц. значення) як приладобуд. завод, що спеціалізувався на випуску манометрів і тягонапоровимірювачів. Від 1963 – Лубен. завод лічил. машин. Відтоді виготовляв білетно-касові машини «КД», пізніше...

І. В. Хакало́

Лубенський завод спеціального лісового машинобудування

– підприємство машинобудівної галузі промисловості. Розташ. у м. Лубни Полтав. обл. Історія «Спецлісмашу» («С.») розпочинається 1953, коли майстерні Лубен. лісгоспу були виділені в самостійну одиницю та підпорядк. Мін-ву ліс. господарства УРСР. Спочатку в них працювали бл. 100 осіб, осн. видами діяльності були ремонт сіялок і виготовлення...

І. В. Хакало

Лубенський краєзнавчий музей

Підпорядк. відділу культури Лубен. міськради (Полтав. обл.). Засн. 1918 на основі колекції Лубен. чол. гімназії (її почав формувати на поч. 1870-х рр. Ф. Камінський) як Держ. краєзн. музей. Згодом до нього приєднано Лубен. укр. музей, який організував археолог Г. Стеллецький. Від 1924 – Лубен. центр. пролетар. музей. Спочатку розташовувався в...

Т. М. Дяченко

Лубенський молочний завод

– підприємство харчової промисловості. Розташ. у м. Лубни Полтав. обл. Історія виробництва у пром. масштабах лубен. молоч. продукції розпочинається 1937, коли на околиці був створ. маслозавод. Хоча у довоєн. час він не вирізнявся великим асортиментом, його вироби швидко здобули значну популярність серед місц. населення. Під час 2-ї світової війни...

І. В. Хакало

Лубенський район

– район, що знаходиться у північно-західній частині Полтавської області. Межує з Оржиц., Гребінків., Пирятин., Чорнухин., Лохвиц., Миргород. і Хорол. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923 у складі Лубен. округи Полтав. губ.; був виділений з Лубен., Черевків. і Юсків. волостей Лубен. пов. У 1920-х рр. жит. брали участь в антибільшов. повстаннях. 1930 –...

О. П. Грицаєнко

Лубенцов Василь Микитович

(13(25). 04. 1886, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 02. 09. 1975, Москва) – співак (бас). Брат Я. Лубенцова. Нар. арт. РРФСР (1937). Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. муз. училище (1910; кл. М. Поллі). 1911–13 співав в антрепризі М. Багрова в Одес. опер. театрі. 1914–23 – соліст рос. опери в Києві. На поч. 1920-х рр. брав участь у...

Ю. О. Станішевський

Сторінка 1 із 79 1 2 3 Вперед

Том 18

Зміст

Популярні статті цього тому в 2026 році