Лубенський верстатобудівний завод

ЛУБЕ́НСЬКИЙ ВЕР­СТАТОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д — під­приємство машинобудівної галузі промисловості. Уведе­но в екс­плуатацію 1915 у м. Луб­ни Полтав. губ. (нині Полтав. обл.) на базі еваку­йованого з м. Кременець Волин. губ. (нині Терноп. обл.) устаткува­н­ня ливар. і мех. заводу, який спеціалізувався на ремонті с.-г. знаря­д­дя, виготовлен­ні чавун. і мідного литва, токар. і стругал. вер­статів най­простіших типів (засн. 1885 під­приємцями Овадісом, Вайнберґом і Пере­льмутером, згодом був обʼ­єд­наний з АТ «Фенікс», правлі­н­ня якого знаходилося у С.-Пе­тербурзі). Спочатку його роз­містили на тер. олійниці Требелева (нині дільниця ф-ки «Валтекс-маркетинг плюс»), в на­ступ. році роз­почали спорудже­н­ня вироб. приміщень у пн.-зх. частині міста, на землі, при­дбаній у родини Шеметів. Сюди ж з Кременця пере­їхала й значна частина кваліфік. робітників. У Лубнах під­приємство про­довжило виконувати ті ж замовле­н­ня, що й до поч. 1-ї світової війни. Від кін. 1918 — у власності Л. Климова. Пізніше під час воєн. дій за­знав знач. руйнувань. 1924–32 був від­будований і реконстру­йований. 1923 дир. заводу «Фенікс» при­значено М. Шурхіна (1927 його змінив І. Новиш, згодом керував Лозовський), у на­ступ. році вже працювало 40 осіб. Від 1926 — маш.-буд. завод «Комунар». Від 1935 — у структурі Гол. упр. вер­статобуд. промисловості СРСР; став випускати нові моделі токар. вер­статів, спец. вер­стати, напів­автомати та ін. У 2-й пол. 1920-х рр. щорічно виготовляв 10–12, на поч. 1930-х рр. — бл. 300 вер­статів. 1931 введено в екс­плуатацію новий механо-складал. цех, 1936 — дизел. елек­тро­станцію (2 двигуни з електрогенераторами до­зволили по­збутися громіздкої, не­продуктив. транс­місії та пере­вести вер­стати на індивідуал. електр. живле­н­ня). Тоді ж вер­стати з мар­кою заводу «Комунар» упер­ше від­вантажили на екс­порт, зокрема були від­правлені до Туреч­чини (потім вони екс­портувалися у понад 70 країн — Япо­нію, Францію, Бельгію, Німеч­чину, Польщу, Кубу тощо, а також всі рад. республіки). На­прикінці серп­ня 1941 устаткува­н­ня під­приємства еваку­йовано на ст. Саракташ Оренбур. обл. (РФ). 1944 на від­новленому Л. в. з. «Комунар» зібрали перших 2 післявоєн. вер­стати (довоєн­не устаткува­н­ня продовжили екс­плуатувати на Сарактас. вер­статобуд. заводі «Комунар»; у Лубнах окупанти не встигли зруйнувати вироб. приміще­н­ня). 1948 за кількістю виробленої продукції під­приємство досягло рівня 1940. Протягом на­ступ. десятиліть були значно роз­ширені вироб. потужності, введено в дію низку нових корпусів, споруджено значну кількість культурно-побут. і соц. закладів. Від 1957 гол. спеціалізацією заводу «Комунар» став випуск спец. шліфув. і універсал. круглошліфув. вер­статів. У рад. період він також виготовляв різноманітні вироби нар. вжитку. Від 1994 — ВАТ (від 2011 — ПАТ) «Шліфверст». Від 2012 — структур. під­роз­діл запоріз. ПАТ «Мотор Січ» з сучас. на­звою. Нині у складі під­приємства функціонують технологічно роз­­винені й оснащені виробництва: від­лива­н­ня чорних і кольор. металів, пластмас, інструментів і спецоснастки, ковальсько-штам­пув., зварюв., гальваніч. покрит­тів, терміч. і мех. обробле­н­ня, метрол. служба, центр. завод. лабораторія. Осн. продукція: кру­глошліфув. напів­автомат з числовим керува­н­ням моделі 3В130Ф4, круглошліфув. напів­автомати моделей 3Т110В, 3С110В, 3Т130Ф3, 3С174Ф3, 3М173, 3М174, 3М175, круглошліфув. універсал. вер­стати ви­сокої точності моделей 3Н130В, 3С120В, 3С130В, 3С132В, вер­стати для пере­шліфовува­н­ня колінчатих валів моделей 3411, 3Д4230, 3Д4231, 3В423, ЛТ-235, вер­стати для ви­пробува­н­ня шлі­фув. кругів моделей ЛТ-561, ЛТ-562, ЛТ-563, вертикально-свердлил. настіл. вер­стат моделі ЛТ-506М, копіювально-шлі­фув. вер­стат моделі ЛТ-181, вер­тикально-свердлув. універсал. вер­стат з ручним керува­н­ням мо­делі ЛТ-505, круглошліфув. вер­­стати моделей 3С153В, 3С154В. Протягом остан. 3-х р. освоєно випуск багатокоординат. оброблюв. центрів з числовим керува­н­ням МС665-2SF, МС635-52, МС617-51, МС655-51, токар. на­півавтоматів ЛТ7-12, МС1203-10W. Л. в. з. виконує капітал. ре­монт і модернізацію (з від­новле­н­ням норм точності) вер­статів як власних, так й ін. виробників (як вітчизн., так і закордон.), доробле­н­ня мех. і гідравліч. час­тин устаткува­н­ня, має можливість виготовляти для кондитер. під­приємств насоси для пере­качува­н­ня шоколад. мас моделей ШП-240, ШП-241. У 2004 на Всеукр. конкурсі якості продукції «100 кращих товарів Укра­їни» в номінації «Товари вироб.-тех. при­значе­н­ня» під­приємство одер­жало перший приз за торцекру­глошліфув. напів­автомат високої точності моделі 3Т110В (роз­роблений на замовле­н­ня кіровогр. ВАТ «Гідросила» з налаштува­н­ням для операції шліфува­н­ня цапфи та торця шестерні гідронасоса). 2009 під­приємство сер­тифіковане за системою упр. якістю ISO 9001. Протягом історії на ньому вироблено понад 100 тис. вер­статів. В остан­ні роки Л. в. з. також спів­працював із запоріз. АТ «Дні­проспец­сталь» та рос. під­приємствами «Анжеромаш» (Кемеров. обл.), «За­волз. мотор. завод» (Нижньогород. обл.), «Рибін. мотори» (Яро­слав. обл.). У 2-й пол. 1980-х рр. налічувалося 2,5 тис., 1994 — 1,5 тис., 2015 — 462 працівники. Підпр-во тривалий час очолювали: С. Охременко (1958–79) й І. Снісаренко (1989–2013). Від 2013 дир. — В. Коваленко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю