Лубенський верстатобудівний завод

ЛУБЕ́НСЬКИЙ ВЕРСТАТОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д – підприємство машинобудівної галузі промисловості. Уведе­но в експлуатацію 1915 у м. Луб­ни Полтав. губ. (нині Полтав. обл.) на базі евакуйованого з м. Кременець Волин. губ. (нині Терноп. обл.) устаткування ливар. і мех. заводу, який спеціалізувався на ремонті с.-г. знаряддя, виготовленні чавун. і мідного литва, токар. і стругал. верстатів найпростіших типів (засн. 1885 підприємцями Овадісом, Вайнберґом і Перельмутером, згодом був об’єднаний з АТ «Фенікс», правління якого знаходилося у С.-Пе­тербурзі). Спочатку його розмістили на тер. олійниці Требелева (нині дільниця ф-ки «Валтекс-маркетинг плюс»), в наступ. році розпочали спорудження вироб. приміщень у пн.-зх. частині міста, на землі, придбаній у родини Шеметів. Сюди ж з Кременця переїхала й значна частина кваліфік. робітників. У Лубнах підприємство про­довжило виконувати ті ж замовлення, що й до поч. 1-ї світової війни. Від кін. 1918 – у власності Л. Климова. Пізніше під час воєн. дій зазнав знач. руйнувань. 1924–32 був відбудований і реконструйований. 1923 дир. заводу «Фенікс» призначено М. Шурхіна (1927 його змінив І. Новиш, згодом керував Лозовський), у наступ. році вже працювало 40 осіб. Від 1926 – маш.-буд. завод «Комунар». Від 1935 – у структурі Гол. упр. верстатобуд. промисловості СРСР; став випускати нові моделі токар. верстатів, спец. верстати, напівавтомати та ін. У 2-й пол. 1920-х рр. щорічно виготовляв 10–12, на поч. 1930-х рр. – бл. 300 верстатів. 1931 введено в експлуатацію новий механо-складал. цех, 1936 – дизел. елек­тростанцію (2 двигуни з електрогенераторами дозволили позбутися громіздкої, непродуктив. трансмісії та перевести верстати на індивідуал. електр. живлення). Тоді ж верстати з мар­кою заводу «Комунар» упер­ше відвантажили на експорт, зокрема були відправлені до Туреччини (потім вони експортувалися у понад 70 країн – Япо­нію, Францію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Кубу тощо, а також всі рад. республіки). Наприкінці серп­ня 1941 устаткування підприємства евакуйовано на ст. Саракташ Оренбур. обл. (РФ). 1944 на відновленому Л. в. з. «Комунар» зібрали перших 2 післявоєн. верстати (довоєнне устаткування продовжили експлуатувати на Сарактас. верстатобуд. заводі «Комунар»; у Лубнах окупанти не встигли зруйнувати вироб. приміщення). 1948 за кількістю виробленої продукції підприємство досягло рівня 1940. Протягом наступ. десятиліть були значно розширені вироб. потужності, введено в дію низку нових корпусів, споруджено значну кількість культурно-побут. і соц. закладів. Від 1957 гол. спеціалізацією заводу «Комунар» став випуск спец. шліфув. і універсал. круглошліфув. верстатів. У рад. період він також виготовляв різноманітні вироби нар. вжитку. Від 1994 – ВАТ (від 2011 – ПАТ) «Шліфверст». Від 2012 – структур. підрозділ запоріз. ПАТ «Мотор Січ» з сучас. назвою. Нині у складі підприємства функціонують технологічно роз­винені й оснащені виробництва: відливання чорних і кольор. металів, пластмас, інструментів і спецоснастки, ковальсько-штам­пув., зварюв., гальваніч. покрит­тів, терміч. і мех. оброблення, метрол. служба, центр. завод. лабораторія. Осн. продукція: кру­глошліфув. напівавтомат з числовим керуванням моделі 3В130Ф4, круглошліфув. напівавтомати моделей 3Т110В, 3С110В, 3Т130Ф3, 3С174Ф3, 3М173, 3М174, 3М175, круглошліфув. універсал. верстати ви­сокої точності моделей 3Н130В, 3С120В, 3С130В, 3С132В, верстати для перешліфовування колінчатих валів моделей 3411, 3Д4230, 3Д4231, 3В423, ЛТ-235, верстати для випробування шлі­фув. кругів моделей ЛТ-561, ЛТ-562, ЛТ-563, вертикально-свердлил. настіл. верстат моделі ЛТ-506М, копіювально-шлі­фув. верстат моделі ЛТ-181, вер­тикально-свердлув. універсал. верстат з ручним керуванням мо­делі ЛТ-505, круглошліфув. вер­стати моделей 3С153В, 3С154В. Протягом остан. 3-х р. освоєно випуск багатокоординат. оброблюв. центрів з числовим керуванням МС665-2SF, МС635-52, МС617-51, МС655-51, токар. на­півавтоматів ЛТ7-12, МС1203-10W. Л. в. з. виконує капітал. ре­монт і модернізацію (з відновленням норм точності) верстатів як власних, так й ін. виробників (як вітчизн., так і закордон.), дороблення мех. і гідравліч. час­тин устаткування, має можливість виготовляти для кондитер. підприємств насоси для перекачування шоколад. мас моделей ШП-240, ШП-241. У 2004 на Всеукр. конкурсі якості продукції «100 кращих товарів Укра­їни» в номінації «Товари вироб.-тех. призначення» підприємство одер­жало перший приз за торцекру­глошліфув. напівавтомат високої точності моделі 3Т110В (розроблений на замовлення кіровогр. ВАТ «Гідросила» з налаштуванням для операції шліфування цапфи та торця шестерні гідронасоса). 2009 підприємство сер­тифіковане за системою упр. якістю ISO 9001. Протягом історії на ньому вироблено понад 100 тис. верстатів. В останні роки Л. в. з. також співпрацював із запоріз. АТ «Дніпроспецсталь» та рос. підприємствами «Анжеромаш» (Кемеров. обл.), «За­волз. мотор. завод» (Нижньогород. обл.), «Рибін. мотори» (Яро­слав. обл.). У 2-й пол. 1980-х рр. налічувалося 2,5 тис., 1994 – 1,5 тис., 2015 – 462 працівники. Підпр-во тривалий час очолювали: С. Охременко (1958–79) й І. Снісаренко (1989–2013). Від 2013 дир. – В. Коваленко.

В. В. Патаман

Фотоілюстрації

завантажити статтю