Луганськгідрошахт
«ЛУГАНСЬКДІПРОША́ХТ» Луганський інститут проектування підприємств вугільної промисловості Засн. 1943 як проектна контора «Ворошиловградвуглепроект» при комбінаті «Ворошиловградвугілля» для розроблення проект. документації відбудови зруйнов. шахт Луган. обл. За перші 2 р. існування за проектами контори відновлено 69 шахт області. 1946–50 виконані проекти відновлення, реконструкції і модернізації 20 шахт, підготовки 16 горизонтів. Спочатку в конторі працювали 52 особи, 1950 їхня кількість зросла до бл. 100 працівників. 1950–55 виконано 45 проектів реконструкції і модернізації шахт і 227 проектів підготовки нових горизонтів. У наступні роки контора зазнала низки реорганізацій і 1959 перетвор. в інститут «Луганськпроект», а 1970 перейм. у «Л.» з підпорядкуванням Мін-ву вугіл. промисловості України. Від 1996 — держ. ВАТ, від 2011 — ПАТ «Л.». Підпорядк. Мін-ву енергетики та вугіл. промисловості України. Від 2014 — у м. Лисичанськ Луган. обл. У структурі — 9 спеціалізов. відділів, що дозволяє комплексно виконувати проектно-кошторисну документацію. Інститут проводить проектування реконструкції та будівництва глибоких та надглибоких вугіл. шахт у Луган. обл., які відрізняються високим рівнем концентрації та механізації вироб. процесів. За проектами Інституту введені в дію після реконструкції високопотужні шахти ім. Фрунзе держ. ХК «Ровенькиантрацит» (1975), «Краснокутська» держ. ХК «Донбасантрацит» (1987), «Червоний партизан» держ. ХК «Свердловантрацит» (1991), «Никанор-нова» держ. ХК «Луганськвугілля» (1999) та ін. Інститутом розроблено програму розвитку вугіл. промисловості Луганщини та її соц. сфери. «Л.» здійснює проектування реконструкції діючих і будівництво нових заводів, житла, громад. будівель, об’єктів охорони здоров’я тощо; ліквідації нерентабел. шахт області. 1998–2010 Інститут виконав 120 проектів. Кількість працівників (2015) — бл. 400 осіб. 1999–2007 Інститут очолював В. Полтавець, від 2007 голова правління — В. Рева.
Рекомендована література
- Проектному институту «Луганскгипрошахт» — 70 лет // УУ. 2013. № 11.