Луганський автоскладальний завод

Визначення і загальна характеристика

ЛУГА́НСЬКИЙ АВТОСКЛАДА́ЛЬНИЙ ЗАВО́Д  — підприємство автомобільної промисловості. Діяв 1944–2001 у Луганську. Створ. постановою Держ. комітету оборони та наказом Нар. комісаріату вугіл. промисловості як моторно-ремонтні майстерні у складі комбінату «Ворошиловградвугілля» (нині Луганськ), що ремонтували двигуни автомашин різних марок, зокрема й іноземні. 1946 майстерні перетвор. у Центр. авторемонтні майстерні з річною програмою в 250 капремонтів автомашин і 1000 двигунів, а 1947 перейм. в авторемонт. завод. 1947–48 він переїхав у новозбудов. корпуси на пд. околиці міста. 1954 із введенням в експлуатацію деревооброб. цеху завод розпочав освоєння виробництва дерев’яних кузовів-фургонів і ав­тобусів на шасі ГАЗ-51А за типом ПАЗ-651 з кузовами змішаної де­рев’яно-метал. конструкції для перевезення шахтар. змін. Крім пассажир. модифікації завод осво­їв випуск спец. версії оператив. автобуса на повнопривод. шасі ГАЗ-63, признач. для воєнізов. гірничорятув. частин. 1955 запущено 2-у чергу заводу з вироб. програмою 1800 капремонтів автомашин та 1900 двигунів, ви­готовлення запчастин на суму 4677 тис. крб. 1957 побудовано дослід. зразок автобуса вагон. компоновки (серійно не випускався). До 1958 виробництво автобусів на авторемонт. заводі зросла до 500 од. на рік. 1959 на базі авторемонт. заводу організовано нове автомобілебуд. виробництво, але авторемонтні потужності були збережені і капремонти автомобілів виконували на новій тер. — у автомайстернях автомоб. тресту. Наприкінці 1963 підприємство перейм. у Л. а. з., який випускав автобуси на шасі ГАЗ-51А та ГАЗ-63 з кузовом за типом ПАЗ-651 (1954–66); мікроавтобуси ЛАРЗ-977 «Луганськ» та спец. автомобілі на їхній базі (1962–76); мікроавтобуси ЛАСЗ (1966–67); спец. мед. автомобілі на шасі УАЗ-452 і ПАЗ-672 (пересувні клініко-діагност. лаб., стоматол. пересувні амбулаторні пункти, пункти для забору крові, пересувні ортопед. кабінети тощо), вахтові автобуси на шасі ГАЗ-66 та спец. автомобілі на їхній базі, автопричепи ДКБ-817 і ГКБ-8527 (їхній випуск сягав 25 тис. шт. на рік), побут. вагони (вагон-гуртожиток, вагон-їдаль­ня, вагон-душова, вагон-магазин, вагон-клуб), поливал.-мийні машини КПМ-1, автокрани СМК (1967–92), а також спец. техніку за окремими замовленнями — сміттєвози, панелевози, міліцей. автомобілі, автомобілі для воєнізов. гірничорятув. частин, хлібні фургони. 1963 підприємство виготовило 550 автобусів, 30 мікроавтобусів ЛАРЗ-977 «Луганськ», 50 поливал.-мийних ма­шин КПМ-1, 7 автокранів СМК, 30 пересув. клініко-діагност. лабораторій. На заводі працювали бл. 700 осіб. На поч. 1990-х рр. збут продукції різко впав, 1992 на складах заводу накопичило- ся нереалізов. товару на суму 338 млн крб. Того ж року підприємство перетвор. у ВАТ. З-д спробував освоїти нову продукцію — автомобілі для МВС, укорочені побут. вагончики, причепи для легк. автомобілів, кіоски, газові плити, меблі. Однак фінанс. стан підприємства продовжував погіршуватися й Л. а. з. оголошено банк­рутом.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю