Розмір шрифту

A

Луганський обласний художній музей

ЛУГА́НСЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й ХУДО́ЖНІЙ МУЗЕ́Й Історія Л. о. х. м. тісно повʼязана з історією Луганського обласного крає­знавчого музею. Його першу екс­позицію, яка налічувала бл. 800 творів образотвор. і декор. мистецтва від антич. часів до поч. 20 ст., вперше від­крито для від­відувачів 1921 у будинку Миколи та Софії Стефановичів у Полтав. провулку. Під час нім.-фашист. окупації втрачено більшу частину полотен, зокрема художників Ф. Буше, С. Васильківського, М. Пимоненка, М. Бог­данова-Бельського. 1944 Ворошиловгр. облвиконкомом і 1945 РМ УРСР прийнято по­станови про створе­н­ня Ворошиловгр. музею образотвор. мистецтва. По­стійне при­міще­н­ня на­дано 1949, від 1950 — ім. Артема. Першу екс­позицію від­крито 1951, після рекон­струкції будівлі 1963 її оновлено. Основу колекції склали понад 20 збережених екс­понатів і пере­дані з київ. музеїв твори ві­домих митців України, Росії, Зх. Європи 16 — поч. 20 ст. Від 1990 — сучасна назва. Нині продовжує діяти в Луганську, який контролюють сепаратисти т. зв. Луган. нар.респ. Заг. фонд — бл. 10 тис. од. зберіга­н­ня. Серед кращих полотен доби італ. Від­родже­н­ня — «Мадон­на з Христом та Іоан­ном Хрестителем» М. да Брешіа, «Юнак у береті», «Дож» неві­домого венеціан. художника 16 ст. Зразком мистецтва Пн. Від­родже­н­ня є композиція нідерланд. майстра 16 ст. «Мойсей, який викрешує воду зі скелі». Мистецтво Італії 17–18 ст. пред­ставлене творами «Оплакува­н­ня Христа» Ф. Тревізані, «Алегорія Юстиції та Поміркованості» С. Конки. Жанр. різномані­т­тя мистецтва Фландрії та Гол­ландії ре­презентовано картинами «Імператор Леопольд І» Ф. де Нева, «Дама з дівчинкою» А. Хан­немана, «Пейзаж» К. Дек­кера. Доповнює характеристику худож. життя Європи зі­бра­н­ня живопису і скульптури Франції. Серед екс­понатів — «Жіночий порт­рет» Ж.-Б. Ґрьоза, «Дама з собачкою» Ж. Каро, «Вершник» О. Верне, «Морський краєвид» Е. Ізабе, «Осінь» і «Літо» А. Карре-Бел­леза. В екс­позиції рос. мистецтва 18 — поч. 20 ст. — полот­на І. Айвазовського, М. Бог­данова-Бєльського, Л. Лагоріо, А. Мещерського, О. Саврасова, І. Шишкіна, С. Щедріна. Особливу увагу привертають твори В. Тропініна («П. Сорокоумовський»), В. Перова («Прочанин»), М. Нестерова («Соловки»). Серед полотен майстрів укр. живопису 19 — поч. 20 ст. — пейзажі В. Зарубіна («Танок на Дні­прі»), К. Крижицького («Морозний день»), В. Орловсь­кого («Спекотний полудень у пів­ден­ній садибі»), C. Світославського («Корови») та порт­рети М. Бодаревського («І. Терещенко»), М. Кузнецова («Кефал»), О. Мурашка («Г. Шлейфер»), М. Пимоненка («Жіночий порт­рет»), Н. Яшвіль («Хлопчик із книжкою»). Значне місце у колекції укр. мистецтва посідають твори М. Беркоса, П. Левченка, Н. Онацького. Зберігаються роботи художників 20 ст., зокрема М. Глущенка, В. Касіяна, П. Кончаловського, С. Лебедєвої, Ю. Пименова, К. Трохименка, І. Шадра. Серед творів декор. мистецтва найбільшою є колекція укр. вишивки, ткацтва, кераміки, різьбле­н­ня на дереві, декор. роз­пису. В основі зі­бра­н­ня укр. нар. мистецтва — твори майстрів Г. Василащук, П. Власенко, Д. Головка, О. Железняка, С. Нечипоренка, М. При­ймаченко, В. Свиди, Г. Шарай. У Галереї мистецтв музею зберігається значна колекція творів митців Луганщини, зокрема роботи скульпторів, нар. художників України Г. Слєпцова, Є. та І. Чумаків, засл. діячів мистецтв України В. Мухіна, В. Федченка і М. Щербакова, засл. художників України В. Ахвледіані, І. Губського, С. Кондрашова, М. Можаєва, І. Овчаренка, І. Панича, В. Скубака, художників П. Бондаренка, М. Вольштейна, М. Неклюєнка, О. Фільберта, Г. Хаджинова, М. Шуліки; графічні серії О. Дудника, В. Лихоносова, С. Хаджинова. Пріоритет. напрямом роботи є ви­вче­н­ня й популяризація творів музей. зі­бра­н­ня, дослідж. історії та сучас. стану худож. культури краю. Директор — Л. Борщенко (від 1982).

Літ.: Чаленко Г. А. Ворошилов­градсь­кий художній музей ім. Артема. К., 1973; Ворошилов­градський художній музей: Альбом. К., 1982; Борщенко Л. М. Образотворче мистецтво Луганщини: Зб. мат. Лг., 1999. Вип. 1; 2002. Вип. 2; Луганський обласний художній музей: Каталог. Вип. 1: Зх.-європ. мистецтво XVI — поч. XX ст. Рос., укр. мистецтво XVIII — поч. XX ст. Лг., 2002; Вип. 2: Зх.-європ., сх. декор.-прикладне мистецтво XVІІI — поч. XX ст. Рос., укр. декор.-прикладне мистецтво XVIII — поч. XX ст. Лг., 2003; Борщенко Л. М. Історія створе­н­ня Луганського обласного художнього музею і його колекції // Художня культура. 2006. Вип. 3; Твори художників Луганщини з колекції музею. Живопис. Лг., 2011.

Г. О. Анікіна

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музеї
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
58992
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
151
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Луганський обласний художній музей / Г. О. Анікіна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-58992.

Luhanskyi oblasnyi khudozhnii muzei / H. O. Anikina // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-58992.

Завантажити бібліографічний опис

Ботанічний музей
Музеї  |  Том 3  |  2023
В. В. Новосад
Гончара Олеся літературно-меморіальний музей-садиба
Музеї  |  Том 6  |  2006
Т. В. Бондаревська
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору