ЛУГО́ВСЬКИЙ Едуард Віталі­йович (17. 11. 1937, м. Тобольськ, нині Тюмен. обл., РФ) — біо­хімік. Доктор біо­логічних наук (2005), професор (2012), член-кореспондент НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998, 2016). Премія ім. О. Пал­ладіна НАНУ (2003). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1962). Від 1967 працює в Ін­ституті біо­хімії НАНУ (Київ): від 2007 — завідувач від­ділу структури та функції білка. Наукові дослідже­н­ня: хімія білків крові, молекулярні механізми формува­н­ня тромбу; пошук низькомолекуляр. інгібіторів полімеризації фібрину та агрегації тромбоцитів; роз­робле­н­ня імунофермент. тест-систем для кількіс. ви­значе­н­ня найважливіших маркерів тромбо­утворе­н­ня — роз­чин. фібрину, D-димеру, фібриногену. Виявив участь гід­рофоб. амінокислот. залишків у функціонуван­ні центрів полімеризації фібрину; роз­робив метод кількіс. ви­значе­н­ня NH2-кін­цевих амінокислот. залишків двох форм фібрину, які від­різняються за ступ. активації фібриногену тромбіном. Започаткував новий наук. напрям з викори­ста­н­ня моноклонал. антитіл як молекуляр. зондів для пошуку неві­домих раніше центрів полімеризації фібрину, які беруть участь у формуван­ні тривимір. сітки фібрину — каркаса тромбу. За участі Л. отримано унікал. моноклонал. антитіла з високою специфічністю до молекул фібриногену, фібрину та D-димеру людини.