Корнюков Юрій Костянтинович
КОРНЮКО́В Юрій Костянтинович (09. 06. 1952, Миколаїв) — графік, живописець. Обл. премія ім. М. Аркаса (2012). Член НСХУ (1987). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1982; викл. В. Овчинников, Ю. Чаришников). У 1970–80-х рр. брав активну участь у проектуванні та оформленні Микол. краєзнав. музею, музею історії суднобудування та флоту, дит. м-ка «Казка». Працював на Микол. худож.-вироб. комбінаті (1975–90-і рр.). Від 2000 — учасник симпозіумів живопису та графіки міжнар. ТО «Спокуса». Від 2001 — старший викладач кафедри реставрації і графіч. дизайну Микол. філії Київ. університету культури і мистецтв. Учасник обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1982. Персон. — у Миколаєві (2001–02, 2005, 2010, 2012). Основні галузі — станк. і книжк. графіка у стилі неоімпресіонізму, живопис у реаліст. стилі. Окремі роботи зберігаються у Микол. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Цей дивний будинок» (1997), «Старий Гурзуф», «Дорога на перевал. Крим» (обидва — 2002), «Кримська ніч», «Дахи Гурзуфа» (обидва — 2005), «Мистецтво–1» (2008); цикл «Фундаментальна іронія» (2004–10); серія за мотивами поеми «Корабель дурнів» С. Бранта (1982); оформлення — кн. «Три чарівні перлини» В. Дрозда (Кишинів, 1983), «Зов романтики» (К., 2006) та «Музичний момент» (М., 2010) О. Іванова, ж. «Шлях до визнання» (2011), «Соборна вулиця» (2012), полігр. продукції для обл. і місц. організацій, підприємств, ЗМІ; живопис — «Полювання з луком» (2006), «Кінбурнський натюрморт» (2007), «Яхт-клуб. Іній», «Ліски» (обидва — 2008), «Другий том...» (2009).
Рекомендована література
- Филоненко А. Символы Юрия Корнюкова // Веч. Николаев. 2001, 30 авг.;
- Нікуліна А. Струни душі Юрія Корнюкова // Рідне Прибужжя. 2010, 23 листоп.;
- Наточа Е. Юрий Корнюков — наедине с собой // Веч. Николаев. 2010, 11 дек.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
