Лудловський вік і ярус

ЛУДЛО́ВСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від м. Лудлов у графстві Шропшир, Велика Британія, де знаходився типовий розріз) — третя епоха силурійського періоду та відклади, що утворилися в той час. Лудлов. ярус (Л. я.) залягає на Венлок. ярусі та покривається Пржидол. ярусом силуру. Він встановлений 1839 англ. геологом Р.-І. Мурчисоном. Його відклади широко розповсюджені в Європі. У сучас. Міжнар. стратигр. шкалі має ранг відділу та складається з двох ярусів — Горстий. та Лудфордського. Біостратигр. маркери меж Лудлов. відділу силуру: у підошві Горстий. ярусу — Neodi­ver­sograptus nilssoni; у підошві Лудфорд. ярусу — Saetograptus leintwardinensis, у його покрівлі, тобто на межі з Пржидол. відділом (ярусом) — Neocolono­grap­tus parultimus. Зонал. характеристика Л. я. силуру: Горстий. ярус (знизу вверх) — Neodiverso­graptus nilssoni/Lobograptus pro­­grenitor; Lobograptus scanicus; Лудфорд. ярус — Saetograptus leintwardinensis/S. linearis; інтерзона Bohemograptus tenuis; Neo­cucullograptus kozlowskii/Polo­no­graptus podoliensis; Monograp­tus (Formosograptus) formosus (граптоліти). Зонал. види конодонтів лудлов. відкладів силуру Сх.-європ. платформи: Koeckelella stauros, інтерзона; Ancoradella ploeckensis (нижня частина, Горстий. ярус); Ancoradella ploecken­sis (верхня частина), Pterospatho­dus siluricus, інтерзона «Ozarko­dina» snajdri, «Ozarkodina» crispa (Лудфорд. ярус). У регіон. стра­тигр. схемах силурій. відкладів України протягом післявоєн. періоду у складі Л. я. (відділу) виділяли баговиц. і малиновец. горизонти, яким у сучас. схемах відповідають Тирит. і Улиц. регіо­яруси. У складі першого виділено Неврід. і Конів. горизонти, а у складі другого — Тагрин. і Ме­тон. горизонти. Лудлов. від­клади в Україні широко розповсюджені (відслонення та сверд­ловини) на Волино-Поділ. монокліналі: на Ковел. виступі фун­даменту, у Львів. палеозой. про­гині та на зх. схилі УЩ. Кожна з визначених структурно-фаціал. зон обіймає низку окремих світ, скорельованих між собою переважно за допомогою зонал. видів граптолітів, брахіо­под, трилобітів і конодонтів. На Зх. Ковел. виступу фундаменту до лудлову віднесені (знизу вверх) переважно карбонатні: заброд., олешковиц., новин. та нижня час­тина милован. світи (заг. потуж. до 250 м). На решті цієї структурно-фаціал. зони (Ратнів. площа) виокремлені також карбонатні: турська, горниц. та лугів. світи (заг. потуж. до 230 м). У Львів. палеозой. прогині в зануреній частині лудлов. відклади представлені теригенно-карбонатними желдец. та перемишлян. світами (заг. потуж. до 350 м). На сх. схилі Львів. палеозой. прогину із Зх. на Пн. Сх. розрізи лудлову представлені теригенно-карбонат. відкладами, в яких поступово зростає ступінь доломітизації: на край. Зх. — балучин., конів., цвіклів. та рихтів. світи (до 230 м); у центр. частині — струсів., дітківец. та лугів. світи (до 180 м); на Пн. Сх. — стублин., локачин. та велиц. світи (~ 200 м). На пд.-зх. схилі УЩ до Л. я. віднесені вапняки та доломіти пугой., ікел. світ, а також базал. частина кишинів. світи (до 200 м). Найповнішим в Україні є розріз Л. я. Дністров. структурно-фаціал. зони, представлений відкладами Тирит. та Улиц. регіоярусів. На Поділ. виступі фундаменту, у Неврід. горизонті Тирит. регіоярусу виокремлена карбонатна баговиц. світа (до 60 м), а у Конів. горизонті — конів. світа (до 37 м, вапняки та доломіти); у Тагрин. горизонті Улиц. регіоярусу — цвіклів. світа (до 49 м, вапняки), а у Метон. горизонті — рихтівська світа (до 27 м, вапняки, доломіти). Лудлов. відклади в Україні детально стратифіковані та палеонтологічно охарактеризовані за допомогою місц. біозон. У Тирит. регіоярусі встановлені зони: Неврід. горизонт — Saetograptus chi­mera–Neodiversograptus nilsso­ni (граптоліти); Howellella cuneata (брахіоподи); Calimene muks­chaen­sis та нижня частина Proe­tus conspersus (трилобіти); Конів. горизонт — Saetograptus leint­wardinensis (граптоліти); Proto­chonetes ludloviensis (брахіо­поди); базал. частина Calymene spec­tabi­lis (трилобіти). Тагрин. гори­зонт Улиц. регіоярусу — Neocu­cullo­graptus kozlowskii (граптоліти); Protochonetes podolica (бра­хіоподи); Calimene spectabilis (середня частина, трилобіти). Метон. горизонт — Formosograptus formosus (граптоліти); Howelle­lla bragensis (брахіоподи); Calyme­ne spectabilis (верхня частина, трилобіти). Знач. внесок у вивчення стратиграфії та палеонтології лудлов. відкладів силуру України зробили О. Никифорова, Л. Лунгерсгаузен, Г. Дікенштейн, А. Буко, О. Обуту, М. Предтечен­ський, П. Цегельнюк, Д. Дригант та ін. Див. також Палеозойська ера і група, Силурійський період і силурійська система.

Літ.: Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 2. Москва, 1974; Стратиграфія УРСР. Т. 4. Силур. К., 1974; Зональная стратиграфия фанерозоя России. С.-Пе­тербург, 2006; Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Силурійська система. К., 2013.

О. Ю. Котляр

Рекомендована література

1. Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 2. Москва, 1974;
   Google ScholarInternet
2. Стратиграфія УРСР. Т. 4. Силур. К., 1974;
   Google ScholarInternet
3. Зональная стратиграфия фанерозоя России. С.-Пе­тербург, 2006;
   Google ScholarInternet
4. Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Силурійська система. К., 2013.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю