Лудловський вік і ярус

Визначення і загальна характеристика

ЛУДЛО́ВСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від м. Лудлов у графстві Шропшир, Велика Британія, де знаходився типовий роз­різ) — третя епоха силурійського періоду та від­клади, що утворилися в той час. Лудлов. ярус (Л. я.) залягає на Венлок. ярусі та покривається Пржидол. ярусом силуру. Він встановлений 1839 англ. геологом Р.-І. Мурчисоном. Його від­клади широко роз­по­всюджені в Європі. У сучас. Між­нар. стратигр. шкалі має ранг від­ділу та складається з двох ярусів — Горстий. та Лудфордського. Біо­стратигр. маркери меж Лудлов. від­ділу силуру: у пі­дошві Горстий. ярусу — Neodi­ver­sograptus nilssoni; у пі­дошві Лудфорд. ярусу — Saetograptus leintwardinensis, у його покрівлі, тобто на межі з Пржидол. від­ділом (ярусом) — Neocolono­grap­tus parultimus. Зонал. характеристика Л. я. силуру: Горстий. ярус (знизу вверх) — Neodiverso­graptus nilssoni/Lobograptus pro­­grenitor; Lobograptus scanicus; Лудфорд. ярус — Saetograptus leintwardinensis/S. linearis; інтерзона Bohemograptus tenuis; Neo­cucullograptus kozlowskii/Polo­no­graptus podoliensis; Monograp­tus (Formosograptus) formosus (граптоліти). Зонал. види конодонтів лудлов. від­кладів силуру Сх.-європ. платформи: Koeckelella stauros, інтерзона; Ancoradella ploeckensis (нижня частина, Горстий. ярус); Ancoradella ploecken­sis (верх­ня частина), Pterospatho­dus siluricus, інтерзона «Ozarko­dina» snajdri, «Ozarkodina» crispa (Лудфорд. ярус). У регіон. стра­тигр. схемах силурій. від­кладів України протягом післявоєн. періоду у складі Л. я. (від­ділу) виділяли баговиц. і малиновец. горизонти, яким у сучас. схемах від­повід­ають Тирит. і Улиц. регіо­­яруси. У складі першого виділено Неврід. і Конів. горизонти, а у складі другого — Тагрин. і Ме­тон. горизонти. Лудлов. від­­клади в Україні широко роз­по­всюджені (від­слоне­н­ня та сверд­ловини) на Волино-Поділ. монокліналі: на Ковел. ви­ступі фун­даменту, у Львів. палеозой. про­гині та на зх. схилі УЩ. Кожна з ви­значених структурно-фаціал. зон обі­ймає низку окремих світ, скорельованих між собою пере­важно за допомогою зонал. видів граптолітів, брахіо­под, трилобітів і конодонтів. На Зх. Ковел. ви­ступу фундаменту до лудлову від­несені (знизу вверх) пере­важно карбонатні: заброд., олешковиц., новин. та нижня час­тина милован. світи (заг. потуж. до 250 м). На решті цієї структурно-фаціал. зони (Ратнів. площа) ви­окремлені також карбонатні: турська, горниц. та лугів. світи (заг. потуж. до 230 м). У Львів. палеозой. прогині в зануреній частині лудлов. від­клади пред­ставлені териген­но-карбонатними желдец. та пере­мишлян. світами (заг. потуж. до 350 м). На сх. схилі Львів. палеозой. прогину із Зх. на Пн. Сх. роз­різи лудлову пред­ставлені териген­но-карбонат. від­кладами, в яких по­ступово зро­стає ступінь доломітизації: на край. Зх. — балучин., конів., цвіклів. та рихтів. світи (до 230 м); у центр. частині — струсів., дітківец. та лугів. світи (до 180 м); на Пн. Сх. — стублин., локачин. та велиц. світи (~ 200 м). На пд.-зх. схилі УЩ до Л. я. від­несені вапняки та доломіти пугой., ікел. світ, а також базал. частина кишинів. світи (до 200 м). Найповнішим в Україні є роз­різ Л. я. Дністров. структурно-фаціал. зони, пред­ставлений від­кладами Тирит. та Улиц. регіо­ярусів. На Поділ. ви­ступі фундаменту, у Неврід. горизонті Тирит. регіо­ярусу ви­окремлена карбонатна баговиц. світа (до 60 м), а у Конів. горизонті — конів. світа (до 37 м, вапняки та доломіти); у Тагрин. горизонті Улиц. регіо­ярусу — цвіклів. світа (до 49 м, вапняки), а у Метон. горизонті — рихтівська світа (до 27 м, вапняки, доломіти). Лудлов. від­клади в Україні детально стратифіковані та палеонтологічно охарактеризовані за допомогою місц. біо­зон. У Тирит. регіо­ярусі встановлені зони: Неврід. горизонт — Saetograptus chi­mera–Neodiversograptus nilsso­ni (граптоліти); Howellella cuneata (брахіоподи); Calimene muks­chaen­sis та нижня частина Proe­tus conspersus (трилобіти); Конів. горизонт — Saetograptus leint­wardinensis (граптоліти); Proto­chonetes ludloviensis (брахіо­поди); базал. частина Calymene spec­tabi­lis (трилобіти). Тагрин. гори­зонт Улиц. регіо­ярусу — Neocu­cullo­graptus kozlowskii (граптоліти); Protochonetes podolica (бра­хіоподи); Calimene spectabilis (середня частина, трилобіти). Метон. горизонт — Formosograptus formosus (граптоліти); Howelle­lla bragensis (брахіоподи); Calyme­ne spectabilis (верх­ня частина, трилобіти). Знач. внесок у ви­вче­н­ня страти­графії та палеонтології лудлов. від­кладів силуру України зробили О. Никифорова, Л. Лунгерсгаузен, Г. Дікенштейн, А. Буко, О. Обуту, М. Предтечен­ський, П. Цегельнюк, Д. Дригант та ін. Див. також Палеозойська ера і група, Силурійський період і силурійська система.

Літ.: Леонов Г. П. Основы страти­графии. Т. 2. Москва, 1974; Страти­графія УРСР. Т. 4. Силур. К., 1974; Зональная страти­графия фанерозоя Рос­сии. С.-Пе­тербург, 2006; Страти­графія верх­нього протерозою та фанерозою України. Силурійська система. К., 2013.

О. Ю. Котляр

Завантажити статтю