ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лужанський експериментальний завод

ЛУЖА́НСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ ЗАВО́Д – підприємство спиртової промисловості. Засн. 1910 у с. Лужани (нині смт Кіцман. р-ну Чер­нів. обл.) підприємцями братами Яковом і Йосипом Перцями як завод з виготовлення спирту-сирцю. 1928 організовано виробництво діоксиду вуглецю, 1932 збудовано цех з випуску пива. Лужан. пиво переважно постачали за кордон, воно тривалий час успішно конкурувало з пивом Чернів. заводу. 1940 потуж. гол. виробництва досягала 50 дал спирту на добу. На той час як сировину використовували картоплю. На поч. 1940-х рр. підприємство націоналізовано, згодом отримало назву Лужан. спирт. завод. Під час 2-ї світової війни частково зруйновано, 1945–46 відновлено. Постійне впровадження нової техніки та пе­редової технології сприяло підвищенню потужностей підприємства, зокрема після заг. реконструкції рад. спирт. промисловості 1952 на ньому виробляли 750, 1956 – 1 тис. дал спирту на добу. Від 1965 – структур. підрозділ Укр. НДІ спирт. і лікеро-горілчаної промисловості (нині Укр. НДІ спирту і біотехнологій продовол. продуктів, Київ) – Л. е. з. Відтоді на підприємстві водночас з виготовленням продукції здійснювали апробацію наук. розроблень. Пізніше, окрім спирту, розпочато випуск сухих корм. і хлібопекар. дріжджів, у 1990-х рр. – високооктан. добавки до бензинів, горілки та лікеро-горілчаних виробів. Відтоді ж – держ. підприємство «Л. е. з.». 2006 введено в дію експерим. установку з очищення вироб. стоків з отриманням біогазу. Від 2010 – Лужан. місце провадження діяльності держ. підприємства «Укрспирт». Від 2-ї пол. 2000-х рр. підприємство випускає етил. спирт, розчинник для флексогр. друку, універсал. рідину для автомобілів «Гамаюн» (один з компонентів альтернатив. автомобіл. палива – біо­етанолу), розчинник плівкоутворюючих смол, етирифікуючий засіб для виробництва кремній-органіч. сполук, біогаз. 2009 реалізовано продукції на суму бл. 10 млн, 2010 – понад 20 млн грн. 2014 потуж. з виробництва компонентів палива для двигунів і флексогр. розчинників складала 3 тис. дал на добу, біоетанолу – 6,4 тис. т на рік. Наприкінці 1990-х рр. працювали 350, у червні 2014 – 86 осіб. Тривалий час підприємство очолювали М. Безпалий (1959–78), М. Бальшина (1978–97), П. Федірко (2000–12), нині кер. Лужан. місця провадження діяльності – Г. Тарановський.

Літ.: Ісаченко С. Тверезий погляд: Через завищений акциз на тех. етили держава втрачає підприємства і ринки // Уряд. кур’єр. 2015, 25 трав.

Н. М. Катрюк, М. І. Лаєвська

Рекомендована література

  1. Ісаченко С. Тверезий погляд: Через завищений акциз на тех. етили держава втрачає підприємства і ринки // Уряд. кур’єр. 2015, 25 трав.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лужанський експериментальний завод / Н. М. Катрюк, М. І. Лаєвська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59046

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59046

Кількість переглядів цього року:

9

Схожі статті

Дружківський машинобудівний завод
Підприємcтва  | Том 8 | 2008
С. В. Кривоносова, Г. А. Лупета
Байда
Підприємcтва  | Том 2 | 2003
С. О. Плахотнюк

Нагору