Лужні гірські породи

ЛУ́ЖНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ  — магматичні гірські породи, що містять фельдшпатоїди та (або) лужні темнокольорові силікати — лужні піроксени й (або) лужні амфіболи. За вмістом SiO₂ (у %) Л. г. п. поділяють на ультраосн. (< 44), осн. (44–53), середні (53–64), кислі (64–70). Виділено 19 сімей Л. г. п., зокрема ультраосн. — лужні пікрити, мелілітити, ультраосн. фоїдити (клас вулканіч. порід), мелілітоліти, ультраосн. фоїдоліти (клас плутоніч. порід); осн. — лужні базальтоїди, осн. фоїдити, лужні габроїди, осн. фоїдоліти; середні — лужні трахіти, фоноліти (клас вулканіч. порід), лужні сієніти, фельдшпатоїдні сієніти (клас плутоніч. порід); кислі — лужні трахідацити, пантелерити, комендити (клас вулканіч. порід); лужні кварц. сієніти, лужні граніти, лужні лейкограніти (клас плутоніч. порід). За співвідношенням Na₂O до K₂O розрізняють серії: натрієву (> 4), калієво-натрієву (1–4), калієву (< 1 для ультраосн. і осн., < 0,4 — для серед. і кислих Л. г. п.). Гранич. вміст суми лугів (Na₂O + K₂O, у %) складає в ультраосн. Л. г. п. понад 1–2, в осн. — 4,5–22, у середніх — 7,8–22, у кислих — 9–13. Для Л. г. п. характерні підвищені концентрації летких компонентів: F; CI; СО₂; СН₄ і ін. Типоморфні породотвірні мінерали Л. г. п.: для ультраосн. — олівін, клінопіроксен, меліліт, слюда, натрієві та калієві фельдшпатоїди; для осн. — плагіоклаз, лужний польовий шпат, клінопіроксен, олівін, слюда, натрієві та калієві фельдшпатоїди; для серед. — лужний польовий шпат, альбіт, лужний клінопіроксен, лужний амфібол, натрієві та калієві фельдшпатоїди; для кислих — лужний польовий шпат, альбіт, кварц, лужний клінопіроксен, лужний амфібол. Акцесорні мінерали: рамзаїт, ловеніт, ферсміт, ортит, лопарит, чкаловіт і ін. Структура дрібнозерниста до пегматоїдної, текстура масивна, порфіроподібна, смугаста й ін. Колір світло-сірий до темно-сірого, іноді зеленуватий або рожево-сірий. Л. г. п. поширені в межах жорстких консолідов. сегментів континент. земної кори (древні платформи, щити, складчасті області) та на океаніч. о-вах, де складають масиви, вулканічні поля, групи масивів. Л. г. п. використовують для отримання глинозему (уртити), скла (лейкофойяїти), кераміки (синирити) та ін. З Л. г. п. пов’язані родовища рідкіс. корис. копалин (ніобій, цирконій тощо) і рідкісноземел. елементів, слюди, фосфат. залізняку, дорогоцін. і напівдорогоцін. каменів. На території України Л. г. п. поширені на Закарпатті, в Криму та у межах УЩ.

Завантажити статтю