Луїзіана

ЛУЇЗІА́НА — штат на пів­дні США, над Мекси­­канською затокою. Площа 135,3 тис. км². Насел. 4 681 666 осіб (2016), які пере­важно роз­мовляють англ. (бл. 91 %), іспан. (3 %), франц. (3 %), а також вʼєт­­нам., канджун., китай., араб., креол., нім. і тагал. мовами. Бл. 30 % луїзіанців є чорно­шкірими. Нині у Л. мешкають понад 2,1 тис. українців (станом на 1990 — 1038, 2000 — 1661, 2006 — 2028 осіб). Найбільшими місцями укр. компакт. прожива­н­ня є Батон-Руж (центр штату) і м. Новий Орлеан. Племена аборигенів на цій тер. проживали ще декілька тисяч років до європ. колонізації. Раніше Л. за­ймала весь бас. р. Міс­сісіпі. 1682 заявлена володі­н­ням Франції (назва повʼязана з іменем франц. короля Людовіка ХІV). 1714 тут зʼявилися перші поселе­н­ня європейців. 1763 сх. частина регіону (Зх. Флорида) пере­дана Іспанії, а 1783 — США. 1803 у часи Наполеона Бонапарта амер. уряд купив також і зх. частину регіону. Від 1812 — 18-й штат США. 1864 після громадян. війни тут ліквідовано рабство. Л. має вологий субтропіч. клімат, її прибережна частина знаходиться під впливом вологих повітр. мас над Мексикан. затокою. Землі на узбереж­жі зайняті болотами, лагунами та родючими землями дельти Міс­сісіпі. Далі вглиб континенту — горбиста рівнина. Половину тер. вкривають ліси (роз­винені лісозаготівля та папер. пром-сть). На поч. 20 ст. від­крито великі родовища нафти та газу. Роз­робляють значні поклади солі та сірки. У Л. вирощують сою, рис, цукр. тростину, батат, бавовник, за­ймаються мʼясо-молоч. скотарством; у мор. промислах пере­важає виловлюва­н­ня креветок і устриць. Щорічно при­їжджає багато туристів. Новий Орлеан (485 тис. жит.), який знаходиться в дельті Міс­сісіпі (між осн. руслом і оз. Понтчартрейн), — великий транс­порт. вузол, глибоковод. порт і гол. центр екон. і культур. життя Пд. США. У 19 ст. місто було центром торгівлі чорними рабами та бавовною, пізніше набуло репутації осередку гламур. і «вільного» життя. Нині через порт екс­портують с.-г. продукцію, нафту, нафтохім. товари, діє біржа бавовни, працюють нафтопереробні та нафтохім. комбінати, швейні ф-ки, суднобуд. заводи. У Новому Орлеані донині в арх-рі та культурі від­чувається франц. вплив. Місц. муз. колективи зробили знач. внесок у роз­виток джазу. Ві­домі турист. дестинації: франц. квартал, собор Сен-Луї, Музей джазу, Музей мистецтв І. Дельґадо, джаз. фестиваль «Марді-ґрас» (лютий–березень). Функціонують університети Тулон (засн. 1834), Ло­йола (1912), жін. коледж Святого хреста (1916), коледж Дельґадо (1921), ВШ технології Нотр-Дам (1923), Луїзіана Ксавʼєр університет (1931), Університет Нового Орлеана (1958). У 2005 Новий Орлеан за­знав руйнувань від урагану «Катаріна». Нині у місті діє почесне консульство України. У 1950-х рр. у Батон-Руж працював гол. диригентом симф. оркестру уродженець Херсона Е. Купер. 1977–81 у Тулон. мед. школі у Новому Орлеані ви­вчала медицину укр. лікар-дерматолог І.-І. Гікава-Євич. Від 1999 у штаті мешкає укр. спів­ачка М. Костюк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю