Луйк Олександр Ігорович
ЛУЙК Олександр Ігорович (28. 04. 1947, Київ — 08. 06. 2000, там само) — лікар-токсиколог, фармаколог, хімік. Син І. Луйка. Доктор медичних наук (1984), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (2000). Закін. Київський медичний інститут (1971). Працював 1971–85 у Київ. НДІ фармакології і токсикології: ст. н. с. (від 1983); від 1985 — в Інституті біоорган. хімії та нафтохімії НАНУ (Київ): засн. і зав. лаб. мед.-біол. дослідж. (від 1985; у 1988 реорганіз. у відділ), водночас — заступник директора з наукової роботи (від 1988). Зробив вагомий внесок у розвиток нового наук. напряму — хімії біорегулятор. процесів. Вивчав молекулярні механізми біол. дії ліків і високотоксич. сполук, взаємозв’язок між хім. будовою і фізіол. дією речовин. Запропонував класифікацію фізіологічно актив. речовин, в основі якої — аналіз їхнього впливу на клітинні сигнал. системи; обґрунтував молекулярні механізми розпізнавання ксенобіотиків білками сироватки крові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сывороточный альбумин и биотранспорт ядов. Москва, 1984 (співавт.); Химия биорегуляторных процессов. К., 1992 (співавт.); Некоторые принципы классификации лекарств // Эксперим. и клин. фармакология. 1992. Т. 55, № 1 (співавт.); Иерархическая классификация физиологически активных веществ // ТЭХ. 1998. Т. 34, № 4; Взаємодія модуляторів фосфоліпідної та аденілатциклазної сигнальних систем клітини з фосфоліпідними моношарами // Доп. НАНУ. 2001. № 3 (співавт.).
Рекомендована література
- Олександр Ігорович Луйк: Некролог // Вісн. НАНУ. 2000. № 8;
- Національна школа біоорганічної хімії. Олександр Ігорович Луйк // Ukrainica Bioorganica Acta. 2008. Т. 6, № 1.