Лукашук Ігор Іванович
ЛУКАШУ́К Ігор Іванович (01. 06. 1926, Харків — 27. 01. 2007, Москва) — правознавець. Доктор юридичних наук (1962), професор (1963). Заслужений діяч науки і техніки РФ (1996). Державна премія РФ у галузі н. і т. (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1947 закін. Харків. юрид. інститут (учень В. Корецького). Від 1950 викладав у Саратов. юрид. інституті (РФ); від 1963 — завідувач кафедри міжнар. права Київ. університету; від 1985 — директор Центру міжнар.-правових дослідж. Інституту держави і права РАН (Москва). Входив до складу делегацій України на декількох сесіях ГА ООН, був чл. її 6-го комітету (з правових питань). 1963–85 — представник від України у Постій. палаті Третей. суду м. Гааґа (Нідерланди); 1983–2002 — чл. Комісії міжнар. права ООН. Брав участь у роботі Комітету з прав людини (1971), Віден. дипломат. конф. про право міжнар. договорів (1968–69), у засіданнях робочої групи ООН з підготовки проекту Конвенції про права трудящих мігрантів та чл. їхніх сімей. Наукові дослідження: сучасне право міжнар. договорів, роль міжнар. права в умовах глобалізації, міжнар.-правова концепція РФ. Знав 12 мов, читав лекції з міжнар. права в університетах 17-ти країн світу і Гааз. академії міжнар. права.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Разработка проекта международного договора. Саратов, 1957; Стороны в международных договорах. Москва, 1966; Функционирование международного права. Москва, 1992; Международное право в судах государств. С.-Петербург, 1993; Международное право: Учеб. Москва, 1996; Нормы международного права в международной нормативной системе. Москва, 1997; Средства массовой информации, государство, право. Москва, 2001; Право международной ответственности. Москва, 2004.
Завантажити статтю
Людина 
