Луке Муньйос Хенрі

ЛУ́КЕ МУ́НЬЙОС Хенрі (Luque Muñoz Henry; 21. 03. 1944, Боґота — 01. 03. 2005, там само) — колумбійський поет і літературознавець. Закін. факультет соціології Папського університету св. Ф. Кса­в’єра в Боґоті, де й викладав літературу. Один із найпомітніших представників т. зв. безімен. покоління. Автор поет. зб. «Sol cuello cortado» («Сонце з перерізаним горлом», 1973), «Libro de los ca­minos» («Книга доріг», 1991), «Po­len de lejanía» («Пил далечіні», 1998), «Arqueología del silencio» («Археологія тиші», 2001); літературозн. розвідок «Lo que puede la mirada» («Що може погляд», 1977), «Panorama antológico de la poesía colombiana: Іnforme final» («Антологічна панорама колумбійської поезії: Підсумкова доповідь», 1994), «La alucinación mágica» («Магічна галюцинація»; нарис про М. Гоголя; 1994; спів­авт.), «William Shakespeare: Una estética de la noche» («Вільям Шекспір: Естетика ночі», 2004). У 2015 видано посмертну кн. «La risa del ahorcado» («Сміх повішеника»). Усі зазначені вид. опубл. у Боґоті. У 1980-і рр. працював за контрактом у видавництві «Прогресс» (Москва), друкувався в Україні: вірш «Лист до голубки Пікассо» («Всесвіт», 1981, № 10), ст. «Митець, громадянин, людина» (про Ґ. Ґарсію Маркеса; там само, 1985, № 3), «Зрілий твір молодого Ґарсії Маркеса» («Вітчизна», 1985, № 7). У 1986 видавництво «Дніпро» (Київ) випустило упорядков. Л. М. і з його ж передмовою зб. «Колумбійські прислів’я та приказки». 1984 у процесі підготовки матеріалів про М. Гоголя відвідав Україну, побував у Києві, на Полтавщині. Нарис про укр. класика вийшов іспан. мовою у кн. «Tras los clási­cos rusos» («Слідами російських класиків», 1986), у кн. «Dos clásicos rusos» («Двоє російських класиків», 1989; обидві — Москва) вмістив у додатку написані під враженням від перебування в Україні вірші «Рай» (присвяч. Т. Шевченку) та «Пісня козака» (надрук. також у кн. «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки», К., 2006). Окремі поезії та статті Л. М. українською мовою переклав С. Борщевський.

Завантажити статтю