Лукін Макар Михайлович

ЛУКІ́Н Макар Михайлович (01(14). 05. 1905, м. Новочеркаськ, Область Війська Донського, Росія — 26. 05. 1961, Москва) — організатор авіаційного моторобудування. Генерал-майор інж.-авіац. служби (1944), Герой Соц. Праці (1945). Закін. Новочеркас. індустр. інститут (1935). Труд. діяльність розпочав 1920 робочим-червоноармійцем автомайстерень Кавказ. фронту; 1922–30 працював на буд-ві депо в Новочеркаську; 1935–39 — на Воронез. мотор. заводі № 16 (РФ): від 1937 — директор; 1939–40 — нач. 1-го, 3-го Гол. управлінь Наркомату авіац. промисловості СРСР; 1940–42 — директор Запоріз. мотор. заводу № 29 (нині АТ «Мотор Січ»), де керував освоєнням двигуна М-85 і його модифікацій. У вересні 1941 завод евакуйов. до Омська (РФ). Завдяки зусиллям Л. переїзд заводу й організація виробництва на новому місці відбулися з мін. втратами. Уже в листопаді 1941 він розпочав випуск продукції, давши 9,3 %, в грудні — 27,6 %, а в січні 1942 — 100 % плану. 1942–46 — директор З-ду № 16 в Казані (РФ). Л. зробив вагомий внесок у розвиток рад. авіац. промисловості. На очолюваних ним заводах організовано поточно-серійне виробництво поршн. авіадвигунів М-11, -58, -85, -87, -88, -89, впроваджені прогресивні технол. процеси, створ. і освоєні нові зразки авіац. техніки. Від 1946 — в Упр. кадрами Міністерства авіац. промисловості (МАП) СРСР, від 1947 — заступник міністра авіац. промисловості СРСР з дослід. двигунобудування і нач. 8-го Гол. упр. МАП СРСР. Пізніше працював в апараті Держплану СРСР. Від 1958 — заступник голови Держ. комітету РМ СРСР з авіац. техніки. Депутат ВР РРФСР (1938–47) та СРСР (1946–50).

Завантажити статтю