Лукіянов Петро Григорович

ЛУКІЯ́НОВ Петро Григорович (07. 08. 1924, с. Агименка, нині Свердлов. обл., РФ — 14. 05. 1982, м. Мєждурєченськ Кемеров. обл., РФ) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945 — двічі). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1942. На фронтах 2-ї світової війни почергово був снайпером, автоматником і сапером. Навесні 1943 брав участь в боях у р-ні р. Міус на Донбасі. Відзначився під час визволення Севастополя у травні 1944, в одному з боїв на тер. Земланд. (нині Калінінгр.) п-ова у лютому 1945 та під час штурму м. Кеніґсберґ (нині Калінінград, РФ) у квітні того ж року. Після війни повернувся на батьківщину. Закін. залізнич. технікум. Від 1965 разом із родиною мешкав у Мєждурєченську, де на його честь названо вулицю та встановлено мемор. дошку.

Літ.: Андреев Г. И., Вакуров И. Д. Солдатская слава. Кн. 3. Москва, 1971.

А. І. Шушківський