ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Луковище

ЛУКО́ВИЩЕ – село Рогатинського району Іва­но-Франківської області. Підпорядк. Підгородян. сільс. раді. Знаходиться у межах Рогатин. Опіл­ля, на р. Веснянка (притока Гни­лої Липи, бас. Дністра), за 68 км від обл. центру, за 7 км від райцентру та залізнич. ст. Рогатин. Пл. 8,47 км². За переписом насел. 2001, проживали 66 осіб; станом на 2016 – 49 осіб; українці. У дорад. період село мало назву Голодівка. Побл. нього – пам’ятки археології нац. значення (від 2009): городище Л.-1 (пн. окраїна, урочище Городище), городище-укриття Л.-2 (пд.-зх. окраїна), поселення Л.-3 (сх. окраїна, урочище Стави) і Л.-5 (урочище Під Горою) та курган. могильник Л.-4 (за 0,5 км на Зх., урочище Могилки). Археол. дані дають підстави твердити про існування слов’ян. (ймовірно хорват., 9–10 ст.) і руського (12–13 ст.) міських центрів. Пам’ятки також відомі під назвами: Луковиц. городище-2, Голодів. городище-2, Городище в урочищі Кранофанта, Підгороддя-3, Голодівка. Городища великі за роз­мірами – займають тер. у декілька десятків гектарів, мають характерну для галиц. міст оборонну систему з багатьох рядів валів і ровів. Осн. городище розташ. побл. кар’єру, тому поступово знищується. Ін. городище розміщене на сусід. пагорбі під назвою Кранофанта. Припускають, що городище Л.-1 було одним зі знач. центрів регіону. Навколо були менші за розмірами, але також добре укріплені міста-супутники. На межі 1-го та 2-го тис. міста занепали, очевидно, в результаті війн з Руссю. Після встановлення влади Ростиславичів в 11 ст. гради частко­во відбудували. Пізніше осн. по­селення перенесли на місце су­час. Рогатина. Від кін. 14 ст. нав­колишні землі перебували під владою Польщі. Тривалий час ними володіли шляхтичі Рогатинські (до 1443). Здавна тут були розвинені різноманітні ремесла та торгівля. Жит. брали участь у по­встанні Мухи 1490–92 та Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 – у складі Австрії (від 1867 – Австро-Угорщини); 1918 – ЗУНР; від 1919 – знову Польщі; від 1939 – УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у Л. працює фермер. госп-во. Є православна кап­личка.

Й. Р. Гілецький

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луковище / Й. Р. Гілецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59197

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59197

Кількість переглядів цього року:

5

Схожі статті

Дубоссари
Населені пункти  | Том 8 | 2008
А. І. Шушківський
Докучаєвськ
Населені пункти  | Том 8 | 2008
Б. М. Бондар
Красноградський район
Населені пункти  | Том 15 | 2014
В. В. Щепіна

Нагору