Розмір шрифту

A

Луковище

ЛУКО́ВИЩЕ — село Рогатинського ра­йону Іва­но-Франківської області. Під­порядк. Під­городян. сільс. раді. Знаходиться у межах Рогатин. Опіл­ля, на р. Веснянка (притока Гни­лої Липи, бас. Дністра), за 68 км від обл. центру, за 7 км від райцентру та залізнич. ст. Рогатин. Площа 8,47 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 66 осіб; станом на 2016 — 49 осіб; українці. У дорад. період село мало назву Голодівка. Побл. нього — памʼятки археології нац. значе­н­ня (від 2009): городище Л.-1 (пн. окраїна, ур­очище Городище), городище-укри­т­тя Л.-2 (пд.-зх. окраїна), поселе­н­ня Л.-3 (сх. окраїна, ур­очище Стави) і Л.-5 (ур­очище Під Горою) та курган. могильник Л.-4 (за 0,5 км на Зх., ур­очище Могилки). Археол. дані дають під­стави твердити про існува­н­ня словʼян. (ймовірно хорват., 9–10 ст.) і руського (12–13 ст.) міських центрів. Памʼятки також ві­домі під на­звами: Луковиц. городище-2, Голодів. городище-2, Городище в ур­очищі Кранофанта, Під­горо­д­дя-3, Голодівка. Городища великі за роз­­мірами — за­ймають тер. у декілька десятків гектарів, мають характерну для галиц. міст оборон­ну систему з багатьох рядів валів і ровів. Осн. городище роз­таш. побл. карʼєру, тому по­ступово знищується. Ін. городище роз­міщене на сусід. пагорбі під на­звою Кранофанта. Припускають, що городище Л.-1 було одним зі знач. центрів регіону. Навколо були менші за роз­мірами, але також добре укріплені міста-супутники. На межі 1-го та 2-го тис. міста занепали, очевидно, в результаті війн з Руссю. Після встановле­н­ня влади Ро­стиславичів в 11 ст. гради частко­во від­будували. Пізніше осн. по­селе­н­ня пере­несли на місце су­час. Рогатина. Від кін. 14 ст. нав­колишні землі пере­бували під владою Польщі. Тривалий час ними володіли шляхтичі Рогатинські (до 1443). Здавна тут були роз­винені різноманітні ремесла та торгівля. Жит. брали участь у по­в­стан­ні Мухи 1490–92 та Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщини); 1918 — ЗУНР; від 1919 — знову Польщі; від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у Л. працює фермер. госп-во. Є православна кап­личка.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59197
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
83
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 9
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Луковище / Й. Р. Гілецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59197.

Lukovyshche / Y. R. Hiletskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59197.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору