ЛУКО́МСЬКИЙ Володимир Вікенті­йович (09. 03. 1840, Київ. губ. — 07. 03. 1902, С.-Пе­тербург) — лікар. Доктор медицини (1864). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1861). Працював військ. лікарем. Пере­бував у наук. від­ряджен­ні у Німеч­чині, Австрії, Франції. Від 1872 — приват-доцент кафедри спец. патології і терапії Університету св. Воло­ди­мира; водночас від 1874 — у Київ., від 1876 — Луцькому військ. шпиталях. Член Товариства київ. лікарів. В ос­тан­ні роки життя був військ.-мед. ін­спектором Омського військ. округу (Росія). Наукові дослідже­н­ня у галузі спец. патології. Ви­вчав роль мікроорганізмів у виникнен­ні й пере­бігу інфекц. хвороб, за­пропонував оригін. трактува­н­ня патології інфекц. процесів. Його посібник «Очерк микологии в связи с микопаразитарной теорией развития заразных болезней» (Вильна, 1881) ві­ді­грав значну роль у формуван­ні мікробіо­логії і бактеріології. Ви­значив паразитарну природу бешихи, довів звʼязок між бешихою і мікрококами, між дифтерією і паразитар. грибками. Низку праць присвятив про­блемам лікува­н­ня внутр. і нерв. хвороб, антисептики, організації військ.-мед. служби.