Лук’яненко Олександр Митрофанович

ЛУК’Я́НЕНКО Олександр Митрофанович (10(22). 07. 1879, Київ — 20. 08. 1974, м. Ялта, нині АР Крим) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1937), професор (1937). Державні нагороди СРСР. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1903), де був залиш. для підготовки до професор. звання, від 1907 працював приват-доцент, від 1911 — завідувач кафедри слов’ян. філології, водночас 1912–20 — професор кафедри порівнял. мовознавства. 1911 захистив дис. «Политическая и литературная деятельность братьев Зринских и Франца Франкопана (из истории политической, культурной и экономической жизни хорватов в XVII веке, а также из истории выработки у них литературного языка)» на ступ. магістра слов’ян. філології (1913 нагородж. премією ім. О. Котляревського РАН). Від 1918 викладав також у Київ. ІНО. Від 1920 — у Крим. пед. інституті (Сімферополь): приват-доцент, професор кафедри слов’ян. філології, від 1922 — професор кафедри російської мови та порівнял. мовознавства, 1925–34 — проф. рос. і татар. відділ., декан відділ. російської мови та літ-ри. 1934–41 — у Саратов. пед. інституті (РФ); 1941–63 — завідувач кафедри російської мови та мовознавства, 1963–73 — проф. Саратов. університету. Наукові дослідження зі славістики, заг. мовознавства та русистики.

Пр.: Почаевский сборник Киевской духовной академии молдаво-болгарской редакции XVI века со стороны своего языка. С.-Петербург, 1905; Кайкавское наречие. К., 1905; Основные методы и направления в области славянского языкознания в связи с историческим ходом науки языкознания вообще, индоевропейского в частности. К., 1909; Носовые гласные в болгарском языке. К., 1910; Древний церковнославянский язык, его значение в цикле наук филологических и богословских. К., 1912; Старославянский язык и его значение в цикле филологических наук. К., 1913; «Слово о полку Игореве» со стороны стиля и языка // Ученые зап. Саратов. університета. 1938. Вып. 3.

Л. А. Алієва

Основні праці

Почаевский сборник Киевской духовной академии молдаво-болгарской редакции XVI века со стороны своего языка. С.-Петербург, 1905; Кайкавское наречие. К., 1905; Основные методы и направления в области славянского языкознания в связи с историческим ходом науки языкознания вообще, индоевропейского в частности. К., 1909; Носовые гласные в болгарском языке. К., 1910; Древний церковнославянский язык, его значение в цикле наук филологических и богословских. К., 1912; Старославянский язык и его значение в цикле филологических наук. К., 1913; «Слово о полку Игореве» со стороны стиля и языка // Ученые зап. Саратов. університета. 1938. Вып. 3.