ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Лук'янець Вікторія Іванівна

ЛУК’ЯНЕ́ЦЬ Вікторія Іванівна (20. 11. 1966, Київ) – співачка (лірико-колора­турне сопрано), педагог. Народний артист України (2001). Іноз. чл. НАМУ (2017). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Лауреат­ка міжнар. конкурсів: ім. М. Глін­ки (Баку, 1987), «Мін Он» (Токіо, 1990; оби­два – 2-а премія), ім. В.-А. Моцарта (Відень, 1990), ім. М. Каллас (Афіни, 1991; оби­два – 1-а премія). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1983; кл. І. Паливоди), консерваторію (1989; кл. Є. Чавдар). 1988 стажувалася в І. Архипової в Москві. Від 1989 – стажистка, 1991–94 – солістка Нац. опери України (Київ). 1989 дебютувала у Києві, 1993 – у Великому театрі в Москві партією Марфи («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), згодом – у Віден. опері партією Цариці ночі («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта). 1994–2000 – солістка Віден. опери. 1995, як лауреатка фестивалю у м. Зальцбурґ (Австрія), дебютувала в театрі «Ла Скала» у Мілані, де виступала з П. Домінґо, Х. Каррерасом, Л. Паваротті, а також з М. Кабальє. Від 2000-х рр. – викл. академ. вокалу Віден. консерваторії. Володіє голосом м’якого тембру повного діапазону, що дозволяє виконувати партії лірич., лірико-колоратур., колоратур. сопрано. Мистецтво Л. позначене високим рівнем вокал. майстерності й заг. виконав. культури. У репертуарі, окрім зразків опер. класики, – камерно-вокальні композиції М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, С. Людкевича, А. Кос-Анатоль­ського, Л. Ященка, В. Сильвестрова, Ю. Іщенка, Л. Колодуба, М. Ско­рика, Л. Дичко, О. Козаренка та ін., а також рідко виконувані твори зарубіж. музики – каватина Семіраміди (однойм. опера Дж. Россіні), арії Амалії («Розбійники» Дж. Верді), Ельвіри («Пуритани» В. Белліні), сольні партії в месах Й. Гайд­на та В.-А. Моцарта, укр. нар. пісні. Виступала на опер. сценах Москви, С.-Пе­тербурга, Гамбурґа (Німеччина), Афін, Лісабона, Парижа («Опера Бастилії»), Льєжа (Бель­гія, Королів. опера Валонії), Бер­ліна (Нім. опера), Неаполя (Італія, «Сан-Карло», 1994), Нью-Йорка («Ме­трополітен-опера», 1996), Лондона («Ко­вент-Ґарден», 1996), Же­неви (Женев. великий театр), Мюнхена (Бавар. опера) та ін. Не­одноразово виступала на сце­ні Нац. опери України, а також із сольними концертами у Нац. філармонії України.

Партії: Парася («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Розіна («Се­­вільський цирульник» Дж. Россіні), Віо­летта, Джільда, Оскар («Травіата», «Рі­­ґолетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Донна Анна («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Кароліна («Таємний шлюб» Д. Чи­­марози), Лючія, Марія Стюарт, Адіна («Лючія ді Ламмермур», «Марія Стюарт», «Любовний напій» Ґ. Доніцетті), Олімпія («Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха), Цербінетта («Аріадна на Наксосі» Р. Штраусса), Ельвіра («Пуритани» В. Белліні), Офелія («Гамлет» А. Тома).

Літ.: Сингаївський М. Звучить душа, як музика // Рад. Україна. 1991, 9 лют.; Швачко Т. Вікторія – наша «Надія»! // Музика. 1992. № 2; Онощенко Є. В ім’я України співаю // Рада. 1993, 15 квіт.; Пе­тров И. Киевский соловей упорхнул в Венскую оперу // Киев. ведомости. 1994, 1 фев.; Карпенко Б. Голос душі // УК. 1994. № 9–10; Вікторія Лук’янець: «Сили для співу мені дає рідна земля» // Київ. правда. 1997, 10 листоп.; Ку­ляєва Н. Кришталевий голос // Хре­щатик. 2004, 14 трав.; Давиденко В. Вікторія Лук’янець: «На всіх сценах світу кажу, що я з України» // Веч. Київ. 2004, 19 трав.; Москалець О. Феномен Вікторії Лук’янець // Музика. 2005. № 3; Вікторія Лук’янець: «Жодні критики не візьмуться за мене так, як я сама це роблю...» // ДТ. 2006. № 44; Тере­­щук Г. Вікторія Лук’янець: «Після мого співу Паваротті вигукнув “Браво!”» // Культура. 2012, 07 січ.; Паль­­цевич Ю. Душа, якої не буває забагато // Музика. 2014. № 6.

А. П. Калениченко

Основні партії

Парася («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Розіна («Се­­вільський цирульник» Дж. Россіні), Віо­летта, Джільда, Оскар («Травіата», «Рі­­ґолетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Донна Анна («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Кароліна («Таємний шлюб» Д. Чи­­марози), Лючія, Марія Стюарт, Адіна («Лючія ді Ламмермур», «Марія Стюарт», «Любовний напій» Ґ. Доніцетті), Олімпія («Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха), Цербінетта («Аріадна на Наксосі» Р. Штраусса), Ельвіра («Пуритани» В. Белліні), Офелія («Гамлет» А. Тома).

Рекомендована література

  1. Сингаївський М. Звучить душа, як музика // Рад. Україна. 1991, 9 лют.;Google Scholar
  2. Швачко Т. Вікторія – наша «Надія»! // Музика. 1992. № 2;Google Scholar
  3. Онощенко Є. В ім’я України співаю // Рада. 1993, 15 квіт.;Google Scholar
  4. Пе­тров И. Киевский соловей упорхнул в Венскую оперу // Киев. ведомости. 1994, 1 фев.;Google Scholar
  5. Карпенко Б. Голос душі // УК. 1994. № 9–10;Google Scholar
  6. Вікторія Лук’янець: «Сили для співу мені дає рідна земля» // Київ. правда. 1997, 10 листоп.;Google Scholar
  7. Ку­ляєва Н. Кришталевий голос // Хре­щатик. 2004, 14 трав.;Google Scholar
  8. Давиденко В. Вікторія Лук’янець: «На всіх сценах світу кажу, що я з України» // Веч. Київ. 2004, 19 трав.;Google Scholar
  9. Москалець О. Феномен Вікторії Лук’янець // Музика. 2005. № 3;Google Scholar
  10. Вікторія Лук’янець: «Жодні критики не візьмуться за мене так, як я сама це роблю...» // ДТ. 2006. № 44;Google Scholar
  11. Тере­­щук Г. Вікторія Лук’янець: «Після мого співу Паваротті вигукнув “Браво!”» // Культура. 2012, 07 січ.;Google Scholar
  12. Паль­­цевич Ю. Душа, якої не буває забагато // Музика. 2014. № 6.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лук'янець Вікторія Іванівна / А. П. Калениченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59229

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59229

Кількість переглядів цього року:

27

Схожі статті

Величко-Стецюн
Людина  |  Том 4 | 2005
Г. І. Ігнатченко
Павленко
Людина  | 2024
О. М. Гуркова
Кушплер
Людина  |  Том 16 | 2016
А. К. Терещенко

Нагору