Лук’янець Вікторія Іванівна

Визначення і загальна характеристика

ЛУК’ЯНЕ́ЦЬ Вікторія Іванівна (20. 11. 1966, Київ) — співачка (лірико-колора­турне сопрано), педагог. Народний артист України (2001). Іноз. чл. НАМУ (2017). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Лауреат­ка міжнар. конкурсів: ім. М. Глін­ки (Баку, 1987), «Мін Он» (Токіо, 1990; оби­два — 2-а премія), ім. В.-А. Моцарта (Відень, 1990), ім. М. Каллас (Афіни, 1991; оби­два — 1-а премія). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1983; кл. І. Паливоди), консерваторію (1989; кл. Є. Чавдар). 1988 стажувалася в І. Архипової в Москві. Від 1989 — стажистка, 1991–94 — солістка Нац. опери України (Київ). 1989 дебютувала у Києві, 1993 — у Великому театрі в Москві партією Марфи («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), згодом — у Віден. опері партією Цариці ночі («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта). 1994–2000 — солістка Віден. опери. 1995, як лауреатка фестивалю у м. Зальцбурґ (Австрія), дебютувала в театрі «Ла Скала» у Мілані, де виступала з П. Домінґо, Х. Каррерасом, Л. Паваротті, а також з М. Кабальє. Від 2000-х рр. — викладач академ. вокалу Віден. консерваторії. Володіє голосом м’якого тембру повного діапазону, що дозволяє виконувати партії лірич., лірико-колоратур., колоратур. сопрано. Мистецтво Л. позначене високим рівнем вокал. майстерності й заг. виконав. культури. У репертуарі, окрім зразків опер. класики, — камерно-вокальні композиції М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, С. Людкевича, А. Кос-Анатоль­ського, Л. Ященка, В. Сильвестрова, Ю. Іщенка, Л. Колодуба, М. Ско­рика, Л. Дичко, О. Козаренка та ін., а також рідко виконувані твори зарубіж. музики — каватина Семіраміди (однойм. опера Дж. Россіні), арії Амалії («Розбійники» Дж. Верді), Ельвіри («Пуритани» В. Белліні), сольні партії в месах Й. Гайд­на та В.-А. Моцарта, українські народні пісні. Виступала на опер. сценах Москви, С.-Пе­тербурга, Гамбурґа (Німеччина), Афін, Лісабона, Парижа («Опера Бастилії»), Льєжа (Бель­гія, Королів. опера Валонії), Бер­ліна (Нім. опера), Неаполя (Італія, «Сан-Карло», 1994), Нью-Йорка («Ме­трополітен-опера», 1996), Лондона («Ко­вент-Ґарден», 1996), Же­неви (Женев. великий театр), Мюнхена (Бавар. опера) та ін. Не­одноразово виступала на сце­ні Нац. опери України, а також із сольними концертами у Нац. філармонії України.

Завантажити статтю