Лук’янець Володимир Олександрович

ЛУК’ЯНЕ́ЦЬ Володимир Олександрович (31. 10. 1940, с. Тишківка Добровеличків. р-ну Кіровогр. обл. — 05. 03. 2009, Запоріжжя) — актор. Народний артист України (1994). Закін. Харків. театр. інститут (1963; курс Д. Антоновича). Відтоді працював у Полтав. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Гоголя; 1965–67 — Севастоп. рос. драм. театрі ім. А. Луначарського; 1967–2009 — Запоріз. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Магара, на сцені якого поставив виставу «Sorry» О. Галіна (1996, також роль Юрія). Актор героїко-романт. плану. Маючи яскраві сценічні дані і зрілу майстерність, створив об­рази сильної волі і характеру в істор. драмах, втілив глибокі психол., драм. типажі у виставах світ. драматургії. Грав комед. і сатир. персонажів, виразно із філігран. почуттям міри зобразив на сцені нар. типи. Трагічно загинув. Ролі: Кошовий, Писар («Тарас Буль­ба», «Майська ніч» за М. Гоголем), Старшина, Вареник («Ревізії по-мод­ньому!» за М. Кропивницьким, М. Старицьким), Шельменко («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Долон («Кассандра» Лесі Українки), Гаральд («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Мирон Оскілко («Зачарований вітряк» М. Стельмаха), Іван Богун («Богдан Хмельницький. Cудна ніч» за С. Носанем), Байда Вишневецький («Байда, князь Вишневецький» П. Куліша), Вигура («Потомки запорожців» О. Довженка), Олівер Краун («Таємниця сім’ї Краун» за Я. Стельмахом), Березін («Ура­ган» А. Софронова), Дугін («Рядові» О. Ду­дарева), Будягін («Діти Арбату» за А. Рибаковим), Кін («Кін IV» Г. Горіна), Капулетті («Ромео і Джульєтта» В. Шек­спіра), Лестер («Дженні Ґергардт» Т. Дра­йзера), Кебот («Любов під в’язами» Ю. О’Ніла), Ерцгерцог («Королева чар­даша» І. Кальмана).

Рекомендована література

1. Гайдабура В. Цель творчества — самоотдача // Индустр. Запорожье. 1985, 28 апр.;
   Google Scholar Internet
2. Бакум Ю. Народний артист України Володимир Лук’янець // Запоріз. Січ. 1994, 22 верес.;
   Google Scholar Internet
3. Неще­рет Т. Едмунд Кін запорізького гатунку // Запоріз. правда. 2000, 28 листоп.;
   Google Scholar Internet
4. Корифеї театру. Пам’ять… Лук’я­нець Володимир Олександрович // Театр. повість на 4 дії з прологом, без ан­­тракту та з відкритим фіналом. З., 2009.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю