Лук’янчук Раїса Федорівна
Визначення і загальна характеристика
ЛУК’ЯНЧУ́К Раїса Федорівна (07. 09. 1948, с. Богданівці Деражнян. р-ну Хмельн. обл.) — поетеса, публіцистка. Член НСПУ (1990). Від 1952 мешкає на Луганщині. Закін. буд. технікум у м. Стаханов (Ворошиловгр., нині Луган. обл., 1974), Луган. пед. інститут (1991). Працювала інж. на буд-ві; перебувала на журналіст. роботі у Первомайську, Луганську (1977–88). До Луганська переїхала 1984, працюючи ред. радіомовлення. Голова Луган. обл. об’єдн. всеукр. товариства «Просвіта» (1992–96). Друкується від 1960-х рр. Пише укр. і рос. мовами. Авторка низки публіцист. статей у часописах «Наша газета», «Молодіжні новини», «Луганская правда». Її поезії вміщено у колектив. зб. «Траектории: Антология: Стихове от български и съветски поети» (София, 1989), «Великодній дзвін» (Лг., 1996) та ін. Твори Л. високохудожні, філос. звучання, естетично спрямовані на незмінні людські цінності: любов, сердечність у взаєминах між людьми, доброту, повагу до особистості, духовність і високу моральність. Про її життя і діяльність створ. 4 докум. фільми на обл. телебаченні і багато радіопередач. Окремі вірші Л. покладено на музику.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Освідчення: Поезії. Д., 1979; Воскресіння: Вірші. Поеми. Д., 1989; Тіні на зорі: 100 поезій. Сєвєродонецьк, 1996; Любовь неземная: Лирика. Лг., 2001; Час Гончара: Вірші. Лг., 2001.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
