Лунц Борис Григорович

ЛУНЦ Борис Григорович (08. 05. 1908, м. Дрезден, Німеччина – 05. 02. 1997, Москва) – військовик. Заслужений льотчик-випробувач СРСР (1964). Герой Радянського Союзу (1943). Учасник конфлікту на Китай.-Сх. залізниці (1929) й 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії 1926–30 та від 1941. Закін. Ленінгр. військ.-теор. школу (нині С.-Пе­тербург, 1927), Борисоглєб. військ. авіац. школу льотчиків (Воронез. обл., 1928), Балашов. льотну школу (Саратов. обл., 1931; усі – РФ). До 1941 працював пілотом Укр. упр. цивіл. повітр. флоту (Харків). До липня 1943 командир ескадрильї 101-го авіац. полку здійснив 323 бойові вильоти (з них 229 – нічні) на бомбардування військ.-пром. об’єктів, живої сили і бойової техніки ворога, на транс­портування боєприпасів парти­занам. Від 1946 – майор за­пасу. Відтоді – льотчик-випробувач НДІ Міністерства радіопромисловості у Москві. Від 1977 – на пенсії.

Літ.: Навечно в сердце народном. 3-е изд. Минск, 1984; Симонов А. За­служен­ные испытатели СССР. Москва, 2009.

Р. В. Руденко

Рекомендована література

1. Навечно в сердце народном. 3-е изд. Минск, 1984;Google Scholar
2. Симонов А. За­служен­ные испытатели СССР. Москва, 2009.Google Scholar

Читати у файлі PDF