Луньов Павло Федорович
ЛУНЬО́В Павло Федорович (08. 08. 1918, с. Завадівка, нині Бобринец. р-ну Кіровогр. обл. — 10. 03. 1994, Кишинів) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від жовтня 1939, на фронті від 1942. Закін. курси молодших лейтенантів (1942), Вищу офіцер. школу (Ленінград, нині С.-Петербург, 1945), курси удосконалення офіцер. складу (1949). Відзначився у червні 1944 як командир батареї 249-го міномет. полку під час форсування р. Зх. Двіна, захоплення та утримання плацдарму побл. смт Бешенковичі (Вітеб. обл., Білорусь). Від 1958 — підполковник у відставці. Мешкав у Кишиневі.