Лупан Андрій Павлович

ЛУ́ПАН Андрій Па­влович (Lupan Andrei Pavlovych; 02(15). 02. 1912, с. Міхулени Бес­сараб. губ., нині Шол­данешт. р-ну, Молдова — 24. 08. 1992, Кишинів) — молдовський письмен­ник, пере­кладач і громадський діяч. Академік АН Молдови (1961). Нар. письмен­ник Молдови (1982). Герой Соц. Праці (1982). Держ. премії Молд. РСР (1967) та СРСР (1975). Голова (1963–67), за­ступник голови Президії (1967–71) ВР Молд. РСР. Голова правлі­н­ня СП Молдови (1946–62, з пере­рвами). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кишинів. с.-г. ін­ститут (1941). Друкуватися почав 1932. У 1930-і рр. брав участь у масовому русі за воз­зʼ­єд­на­н­ня Бес­сарабії з СРСР, вступив до лав під­піл. Румун. КП (1933). Був обраний секр. Бес­сараб. обл. комітету Блоку захисту демократ. свобод. Усе це зна­йшло від­ображе­н­ня у його творчості. До першої зб. «Poezii» («Поезії», 1947) уві­йшли твори, написані упродовж поперед. 15-ти р. Л. писав про життя молд. села, події воєн. років; пʼєсу «Lumina» («Світло», 1948) присвятив періоду колективізації. У зб. віршів «Întrare în baladă» («Вступ до балади», 1954), «Meşter-faur» («Майстер-творець», 1958), «Legea găzduirii» («Закон гостин­ності», 1966), «Ma­­gistrale» («Магістралі», 1976), «Fra­­te al pământului» («Весь від землі», 1986; усі — Кишинів) глибину філос. думки по­єд­нано з образністю мови. Вірші та стат­ті Л., написані до звільне­н­ня Бес­сарабії, пройняті духом протесту і віри в сили знедолених, пошуком соц. та худож. ідеалу. Автор низки творів для дітей, а також нарисів, літ.-крит. статей. Присвятив Т. Шевченкові вірш «Prima întâlnire» («Перша зу­стріч», 1961), ст. «Cântăreţ al poporului» («Народний спів­ець») і «Glasul celor nedreptăţiţi» («Голос скривджених»; обидві — 1961), писав також роз­відки про М. Гоголя, М. Бажана, О. Гончара, про укр.-молд. літ. взаємини. Пере­кладав з рос., укр. та англ. літ-р, зокрема молд. мовою пере­клав вірші Т. Шевченка («Заповіт», «Тече вода з-під явора») та ін. укр. поетів. Окремі твори Л. пере­клали І. Гончаренко, К. Дрок, О. Жолдак, С. Литвин, А. Мʼястківський, Я. Шпорта.

Завантажити статтю