Лупан Андрій Павлович
ЛУ́ПАН Андрій Павлович (Lupan Andrei Pavlovych; 02(15). 02. 1912, с. Міхулени Бессараб. губ., нині Шолданешт. р-ну, Молдова — 24. 08. 1992, Кишинів) — молдовський письменник, перекладач і громадський діяч. Академік АН Молдови (1961). Нар. письменник Молдови (1982). Герой Соц. Праці (1982). Держ. премії Молд. РСР (1967) та СРСР (1975). Голова (1963–67), заступник голови Президії (1967–71) ВР Молд. РСР. Голова правління СП Молдови (1946–62, з перервами). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кишинів. с.-г. інститут (1941). Друкуватися почав 1932. У 1930-і рр. брав участь у масовому русі за возз’єднання Бессарабії з СРСР, вступив до лав підпіл. Румун. КП (1933). Був обраний секр. Бессараб. обл. комітету Блоку захисту демократ. свобод. Усе це знайшло відображення у його творчості. До першої зб. «Poezii» («Поезії», 1947) увійшли твори, написані упродовж поперед. 15-ти р. Л. писав про життя молд. села, події воєн. років; п’єсу «Lumina» («Світло», 1948) присвятив періоду колективізації. У зб. віршів «Întrare în baladă» («Вступ до балади», 1954), «Meşter-faur» («Майстер-творець», 1958), «Legea găzduirii» («Закон гостинності», 1966), «Magistrale» («Магістралі», 1976), «Frate al pământului» («Весь від землі», 1986; усі — Кишинів) глибину філос. думки поєднано з образністю мови. Вірші та статті Л., написані до звільнення Бессарабії, пройняті духом протесту і віри в сили знедолених, пошуком соц. та худож. ідеалу. Автор низки творів для дітей, а також нарисів, літ.-крит. статей. Присвятив Т. Шевченкові вірш «Prima întâlnire» («Перша зустріч», 1961), ст. «Cântăreţ al poporului» («Народний співець») і «Glasul celor nedreptăţiţi» («Голос скривджених»; обидві — 1961), писав також розвідки про М. Гоголя, М. Бажана, О. Гончара, про укр.-молд. літ. взаємини. Перекладав з рос., укр. та англ. літ-р, зокрема молд. мовою переклав вірші Т. Шевченка («Заповіт», «Тече вода з-під явора») та ін. укр. поетів. Окремі твори Л. переклали І. Гончаренко, К. Дрок, О. Жолдак, С. Литвин, А. М’ястківський, Я. Шпорта.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — [Вірші] // Молдавія. 1953; [Вірші] // Сузір’я. Вип. 8. 1974; [Вірші] // Молд. рад. поезія. 1975; Гінгурел розумнішає: Оповідання. 1978; Добрий знак. 1987 (усі — Київ).