Лупан Леонід Сильвестрович
ЛУ́ПАН Леонід Сильвестрович (25. 10. 1915, с. Нестерівці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 16. 01. 1944, Каргопольс. концтабір, Архангел. обл., РФ) — поет. Закін. Кам’янець-Поділ. пед. технікум (нині Хмельн. обл., 1933), навч. у Київ. університеті (1933–37). Друкувався у часописах і колект. збірках («Молодий письменник», «Вісті», «Прикордонна правда», «Літературна Вінниччина», «У поході» й ін.). Заарешт. 20 жовтня 1937 за звинуваченням в участі у контррев. підпіл. групі, засудж. на 5 р. ув’язнення. Згодом термін збільшено. У концтаборі працював над поемою «Кармалюк у фортеці», писав поезії. Чимало творів Л. зникли безслідно, частину написаного забрали мати і сестра у серпні 1939. Твори студент. і табір. пори склали добірку поезій у ж. «Вітчизна» (1962, № 5) і зб. «Дорога у вічність» (Хм., 1995). Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
- Прокопчук В. Слово про поета // Дорога у вічність. Хм., 1995;
- Його ж. «Ще одне чесне ім’я поета...» // ЛУ. 1996, 18 січ.;
- Кравчук В. Повернувся в Україну // Там само.
Завантажити статтю
Людина 
